«Молочная отрасль Украины: состояние и прогнозы»

«У 2011 році відбулися як хороші, так і погані зміни. Позитивним було те, що попри усі негаразди,суб’єктивні чи об’єктивні причини, хто хотів розвивати галузь, той ішов уперед. Радувало те, що ціна на молоко майже весь рік була стабільна.

До негативів минулого року я б відніс те, що молочарі підтримки від держави не дочекались. Наприклад, обіцяли виплатити по 5 тис. грн за кожну введену с стадо корову. Наше господарство збільшило молочне стадо на 350 голів, очікували отримати більше півтора мільйона гривень й інвестувати їх в розвиток виробництва, а як виявилось — марна справа. 

Початок 2012 року приніс нам нестабільність і сирно-газові війни. Усе це позначиться на роботі галузі. Як кажуть, рік високосний, тому буде тяжким не тільки для молочників, а й для усієї країни.

Однак не зважаючи нінащо, виробникам потрібно об’єднуватись і більш агресивно відстоювати свої інтереси».

«Рік, що минув, безумовно, був найуспішнішим для Асоціації виробників молока України (АВМ). Нам вдалось вибудувати систему, яка працює не в окремо взятому підприємстві, а на кількох десятках ферм в різних куточках України, і, як результат, — ми змогли підняти продуктивність корів на 20%. Середній річний надій на фуражну корову у господарствах-членах АВМ склав 6300 кг молока, це на 50% більше, ніж в середньому по Україні. Рекордом 2011-го можна вважати досягнення СТОВ «Росія» (Херсонська область). У грудні 2010-го там доїли 12,7 кг молока на корову, а в грудні 2011-го надій вже становив 25,7 кг.

Нам би не вдалось досягти системності без впровадження єдиного для всіх програмного забезпечення. Крім того, асоціація взяла на себе освітню функцію й провела в минулому році 13 навчальних семінарів в різних областях України, на які ми запрошували не лише членів АВМ, а й інші підприємства, які займаються виробництвом молока. Крім того, в 2011-му нам вдалося сформувати повноцінний аналітичний відділ і сьогодні ми інформуємо наші господарства щодо тенденцій та прогнозів цін на молоко та корми на нашому сайті milkua.info. Своєрідною трибуною для донесення до широкого загалу досвіду найкращих господарств, найсучасніших підходів до організації та управління виробництва став журнал «Молоко і ферма».

Також було сформовано два спеціалізовані підрозділи, перший з них сьогодні забезпечує господарства концентрованими кормами, а з 1 січня 2012-го інший — працює на централізоване забезпечення ветеринарними препаратами. Це допомагає господарствам економити значні кошти та, що важливіше, гарантувати якість вхідних ресурсів.

Що стосується планів асоціації на 2012 рік, одразу обумовимо, що на успіх молочної галузі впливає низка чинників і справитись із деякими нам під силу. В першу чергу будемо працювати над ефективністю виробництва — розвивати консультаційний центр, розширювати спектр його послуг, а завдяки цьому збільшувати надої в наших господарствах. Наша ціль у 2012 році — 9000 кг молока на корову. Спробуємо запустити школу практичного молочного скотарства, а це, в свою чергу, допоможе розширити асоціацію вдвічі. Ми продовжимо роботу з контролю якості вхідних ресурсів та збільшимо асортимент товарів, які закуповуємо для наших господарств, чим заощадимо кошти виробникам. Безумовно продовжимо роботу з проведення семінарів у різних куточках України.

Зрозуміло, що нині ми не маємо значних важелів впливу на забезпечення державної підтримки галузі та ціноутворення. Однак плануємо продовжити налагодження ефективного діалогу з переробними підприємствами та органами державної влади з метою оптимізації роботи галузі».

«Безумовно, позитивним явищем для молочної галузі України було те, що вона почала переходити на інтенсивний шлях розвитку. Мабуть, всім відомий є факт: при зменшенні поголів’я ВРХ за останній рік обсяги реалізації молока майже не зменшились. А це означає, шо наші товаровиробники стали більш конкурентоспроможними відносно закордонних фермерів, головний напрямок бізнесу яких є виробництво молока.

Негативним, звичайно, є той факт, що в минулому році українські виробники молока так і не дочекалися обіцяної дотації від держави на його продукування. Механізм отримання державних коштів, призначених для часткової компенсації витрат на впровадження нової техніки (та технологій взагалі) в молочній галузі, дуже складний та непрозорий. Тому найчастіше виробники не можуть добитися обіцяних субсидій. При такому відношенні держави (та маючи на увазі вкрай обмежені фінансові можливості вітчизняних господарств) оптимізму особисто в мене, м’яко кажучи, обмаль...

Для нашого господарства рік був складний. Але потім прийшла думка: а який рік взагалі для тваринників України був легким? Не пригадую такого...

Але ми і в таких умовах знаходимо можливість для інтенсифікації виробництва. Продуктивність молочного тваринництва в січні цього року на 8%, а в деяких господарствах навіть на 10% вища, ніж в аналогічний період минулого року. Подібні показники ми фіксуємо і при виробництві м’яса.

Ми впроваджували нову техніку, напрацьовували досвід для переходу молочної галузі холдингу на річний одноманітний раціон з використанням сінажу та концентрованих кормів.

На сьогоднішній день усі спеціалісти холдингу добре розуміють: іншого шляху годівлі тварин немає. Але вони розуміють і те, що фінансові можливості господарств для придбання необхідної для цього техніки обмежені, а банківські кредити для тваринників занадто дорогі. Тому й впровадження нових технологій відбувається вкрай низькими темпами.

Безумовно, позитивний момент — це державна субсидія на молоко. Але особисто я не задоволений механізмом її виплати. Адже все залежить від сплати ПДВ переробниками молока та м’яса. Відомо, що в минулому році переробні підприємства сплатили в рази менше податків, ніж було передбачено. А значить надії мало, що в цьому році компенсація виробникам молока буде перерахована в повній мірі за рахунок 70% ПДВ. Крім того, сума щомісячного ПДВ у різних переробників неоднакова: це залежить від асортименту продукції, обсягів експорту та ін. Постачальники молока опиняться у нерівних ринкових умовах: компенсація на1 кгпоставленого на переробку молока буде різна — в залежності від переробного підприємства.

Знову проблеми... Але іншого шляху, крім інтенсифікації виробництва, сьогодні немає, тому мій прогноз наступний: подальший процес зменшення поголів’я при збільшенні виробництва молока. Аналогічна ситуація буде складатися і з м’ясом. Інакше не може бути: хто не розвивається, той апріорі не може існувати в ринкових умовах...

Кожне підприємство холдингу має власний бюджет. Тому наше першочергове завдання — забезпечити виконання бюджетів, це закон будь-якої господарської діяльності. А це зовсім не так просто, плани напружені, практично на межі можливостей підприємств. Для цього розроблено нову стратегію відносин з постачальниками БВМД, а також затверджено для кожного підприємства власний інвестиційний план, постійно проводиться навчання спеціалістів. Наше завдання — забезпечити виконання цих планів.

На рівні підприємств холдингу ми, як і всі працівники галузі, самі багато чого робимо для інтенсифікації виробництва, поліпшення фінансового стану виробників молока. Але цього недостатньо — наші можливості обмежені. Для забезпечення розвитку молочної галузі потрібна відповідна Позиція держави. Саме так — «Позиція» з великої букви — як основа внутрішньої політики країни. У тваринників не повинно бути сумніву: кожен рік буде працювати реальний механізм дотацій, причому і для виробництва вкрай необхідної для населення продукції, і для створення сприятливих умов розвитку самої молочної галузі. Чого, на жаль, ми зараз не бачимо: у нас більше декларацій, ніж справжньої допомоги. Я особисто прораховував можливість створення сучасного тваринницького підприємства з нуля. І отримав невтішні результати: за відсутності компенсації процентів по кредитах, часткової компенсації витрат на закупівлю обладнання реалізація такого інвестиційного проекту майже неможлива — занадто тривалий термін його окупності.

Більш того, я переконаний — розуміння необхідності створення сприятливої атмосфери для впровадження нових технологій в тваринництві присутнє на всіх рівнях. Залишається тільки сподіватися, що воно буде трансформовано в конкретні державні програми».

«До позитивних зрушень цього року в молочній галузі можна віднести відносно стабільні ціни. А те, що галузь зовсім не дотувалась — це головний мінус. Також проблемою стало введення мита на ввезення тварин з-за кордону. 

Для нашого господарства цей рік був нелегкий. Ми займалися головним чином розширенням: побудували доїльну залу і ввели її в експлуатацію, побудували корпус на 500 голів, реконструювали три корпуси та закупили 300 нетелей. Все це звісно час та немалі кошти.

Наступного року ми також плануємо розвиватись, але все залежатиме від політики держави, від цінового ринку. Буде попит — будуть ціни, і навпаки».

«В 2011 году в Украине сохранились негативные тенденции в молочном секторе, ставшие традиционными — сокращение поголовья коров и уменьшение объемов производства молока. Начата реализация небольшого количества молочных проектов, носящих скорее альтруистически — меценатский, чем экономический характер. Серьезный бизнес достаточно активно продолжал поиск аргументов в пользу масштабного инвестирования в молочный сектор, но так их и не нашел. Невыплата государственной молочной дотации заметно снизила рентабельность и инвестиционную привлекательность молочной отрасли.

Для УМК год был, в общем, таким же, как и для остальных молочников страны. На 4% вырос объем реализации продукции, порадовал хороший урожай кормовых культур. Год прошел в поисках путей повышения эффективности производства и финансовых ресурсов для дальнейшего развития компании.

УМК планирует серьезную реконструкцию существующих мощностей с целью увеличения объемов производства на 25%, а также продолжит поиск партнеров для завершения строительства фермы на 6000 коров.

Реальных предпосылок для преодоления стагнации в отрасли в 2012 году нет. Традиционно будет уменьшаться поголовье и объемы молока. Новые проекты будут, но немногочисленные, скорее вопреки, чем в следствии, и на общую ситуацию в стране не повлияют».

«Позитивних зрушень протягом минулого року в молочній галузі України я не помітив. Так трапилось, перш за все, через відміну старої системи виплати дотацій виробникам молока. На початку року обіцяли виплачувати по 35 коп/л молока із державного бюджету сільгосппідприємствам та 30 коп — приватному сектору. Але цього не відбулося. Відповідно, за відсутності державної підтримки, виробники молока почали штурмувати заводи, вимагаючи підвищення закупівельної ціни. Заводи, у свою чергу, були змушені йти на поступки. Ще один фактор підвищення закупівельних цін на молоко — гостра нестача сировини через швидкі темпи скорочення чисельності молочного стада.

Така ситуація стала хорошим підґрунтям для підвищення в Україні продажів імпортної молочної продукції. Подивіться, скільки її стало на полицях наших магазинів! Зокрема, білоруська продукція, вона, як відомо, значно дешевша від нашої, так само й продукція від польського виробника. В нашій країні на даний момент закупівельна ціна на молоко значно вища, ніж у наших сусідів. Отже, українські переробні підприємства зіткнулись із проблемою: ціна на молоко висока, а продажів немає.

Я оптиміст і не втрачаю надії, що в 2012 році ситуація зміниться на краще. Натомість здоровий глузд підказує, що закупівельні ціни на молоко будуть знижуватись. Бо хочемо ми того, чи не хочемо, але якщо ціна не впаде, то переробникам не буде чим розраховуватись і ситуація ще більш ускладниться. Проблему слід вирішувати спільно, треба, щоб виробники і переробники сіли за один стіл та обговорили усі спірні питання й спробували знайти на них відповідь.

Наразі, я переконаний, один з найвірогідніших способів поліпшення ситуації — об'єднання у виробничі кооперативи. Це дозволяє селянам користуватися державними пільгами як юридичним особам, а отже й більше заробляти від продажу оптових партій молока. Сподіваюсь, що в 2012 році розвиватимуться кооперативи, поліпшаться умови життя селян, збільшиться поголів'я у їх господарствах та покращиться якість виробленого молока».

«У 2011-му році я б виділив кілька позитивних моментів. Найперше, нас потішила погода хорошим врожаєм і виробники молока зуміли заготовити достатньо кормів для годівлі худоби. До того ж, минулого року не було ніяких цінових катаклізмів на молоко і м’ясо (м’ясо навіть подорожчало!). Минулий рік також позначений своєрідним проривом з точки зору технології виробництва молока. Я брав участь у багатьох регіональних семінарах, які проводила Асоціація виробників молока України, і дуже приємно було спостерігати, наскільки зріс професійний рівень учасників семінарів — керівників господарств, менеджерів та спеціалістів молочнотоварних ферм. Це відчувалось по запитаннях, які обговорювались і на які шукала відповідь аудиторія. Взагалі, цей рік можна назвати унікальним з, так би мовити, точки зору технологічності галузі — сформувалось розуміння і бачення того, як має розвиватись молочне скотарство.

Ще один цікавий і позитивний момент — інвестори, які хочуть вкладати капітал у галузь, сприймають її як гідну сферу для розвитку бізнесу. На щастя, в 2011 році ми відмовились від твердження, що молочне скотарство збиткове. Сьогодні цю галузь сприймають як конкурентоспроможний бізнес, а не як рятівника села. Це дуже достойно і приємно.

Якщо вести мову про якісь негативні моменти, то я б виділив таке — не відбувся своєрідний «вибух» або, іншими словами, бум розвитку галузі. Є певні гальма. Таке враження, що ми знаходимось на старті: є багато охочих інвестувати в молочну галузь, точиться багато розмов, але мало хто розпочинає бізнес. Причина, скоріш за все, — невизначеність земельного питання. Саме це, на мою думку, гальмує різкий старт і не дає можливості для розвитку галузі. Зрозуміло, що якесь виробництво може обійтись без землі, скотарство без землі існувати не може. Без землі не може бути ні економіки, ні якості виробленої продукції і взагалі впевненості в дні прийдешньому.

Хотів би торкнутися питання дотацій. Переконаний, галузь може існувати без дотацій, у багатьох країнах так і відбувається, але потрібні сприятливі умови для розвитку, наприклад, пільгове оподаткування, вирішення земельного питання. Ось що потрібне для розвитку галузі. Мені чомусь завжди хочеться порівняти дотації з морквою, за допомогою якої віслюка змушують рухатись у потрібному напрямку. Самі розумієте — це не вірний шлях.

Чого слід очікувати в 2012-му? Оскільки не вирішене питання з землею, не варто очікувати дуже стрімкого розвитку молочного скотарства. Але, дякувати Богу, в Україні завжди були сильні постаті, які відчувають впевненість у своїх силах, вони й вкладатимуть кошти у виробництво молока. Хтось споруджуватиме нові комплекси, інші — за допомогою вірних технологічних рішень підвищуватимуть продуктивність (останнім часом продуктивність у багатьох молочних господарствах України зросла майже вдвічі!). Прогрес неможливо зупинити».

«Найбільшим негативним аспектом 2011 року в молочній галузі України було впровадження нової системи дотування. Вірніше, на папері вона існувала, але жодної гривні підприємства чи просто селяни, які здавали молоко на переробку, не отримали. Така ситуація ускладнила й до того не простий стан молочної галузі.

На жаль, на даний момент світла в кінці тунелю я не бачу. Темпи скорочення виробництва не стрімкі, адже надої частково збільшуються в сільськогосподарських підприємствах. Але де та межа, коли різко впаде виробництво на тлі скорочення поголів’я, поки що сказати важко. Стан саме в молочному тваринництві дуже і дуже важкий.

Кроком до поліпшення ситуації, звісно, є нарощування поголів’я сільськогосподарськими підприємствами. Те, що уряд вже заявив, що будуть виплачуватись відшкодування за високопродуктивних корів, які дають 4 тисячі літрів молока на рік, це вже добре. Це стимулювання розвитку високопродуктивного стада. Нам дійсно потрібно розглядати молочне виробництво як бізнес. І саме сільськогосподарські підприємства та молочні холдинги мають займатись нарощуванням поголів’я, відповідно збільшенням надоїв та, як наслідок, переробкою. Але це тільки перші кроки і поки що сказати про райдужні перспективи я не можу. Треба розробляти додаткові програми.

Радує те, що під свята депутати зробили подарунок молочній галузі. Ним стало прийняття наприкінці 2011 року закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників» яким частково повернуто старий механізм виплати дотацій виробникам молока».

«2011-й був дуже важким роком. Через перегляд системи дотацій молочна галузь недоотримала більше 1 млрд гривень. Продовжилось падіння об’ємів виробництва молока. На нашому головному експортному ринку , в Росії, відбулася різка девальвація російського рубля, що негативно вплинуло на галузь. Також додатково виросли витрати на митні оформлення, на ветеринарне обслуговування та інше. Тому рентабельність багатьох підприємств різко знизилась, вони працюють на межі виживання.

Зміни до Податкового кодексу України щодо відновлення системи дотацій в молочній галузі дають надію на позитивні зрушення.

Найбільшою проблемою, що існує на даний момент, є те, що велика кількість молока починає потрапляти на неорганізований ринок. Це пов’язано з тим, що ті оператори, що працюють на організованому ринку мають великі витрати, а тому мусять утримувати ціни (висока різниця між ціною закупівлі та ціною продажу молока). А це стимулює розвиток тіньового ринку. На сьогоднішній день об’єми молока на тіньовому ринку перевищили об’єми офіційної переробки молока. Бабусі на базарах виграють конкуренцію із офіційними переробними підприємствами. І ця тенденція, на жаль, продовжується.

Допоки не зміниться підхід до розвитку галузі, як до базової, де витрати повинні бути мінімальні для того, щоб підприємства працювали ефективно, очікувати великих позитивних змін не доводиться.

2011-й рік ми пережили як і всі. Ми не отримали тих результатів, які очікували і прогнозували до відміни дотацій. Це негативно відзначилось на котируванні акцій компанії. Наше завдання нині — стабілізувати ситуацію, спрогнозувати розвиток на валютному ринку в середині України та в Росії, і знайти той компроміс, який дозволить компанії розвиватись».

«Рік 2011-й був дуже напруженим, тому що наприкінці 2010-го відбулися певні законодавчі заміни, які вплинули на розвиток ринку. Ці зміни стосувались таких речей, як наприклад, який продукт є молоком, а який молоковмісним. Також зазнав змін механізм нарахування і виплати дотацій для розвитку тваринництва. Нажаль, новий механізм був не вдалим і життя показало, що під час введення механізму відбулись певні прорахунки. Внаслідок цього нововведення постраждали не тільки товаровиробники, а й переробники. Можна сказати, що розвиток молочного ринку призупинився.

Я вважаю, що новий бюджет на 2012 рік зі змінами дасть позитивний результат. Фактично 70% нарахованих дотацій повернеться до товаровиробника через переробника, а 30% буде перераховано в спеціальний фонд для підтримки розвитку тваринництва.

Що стосується споживчого ринку, тут стагнація продовжується вже третій рік, що не є таємницею. В першу чергу, це пов’язано з розвитком економіки і з купівельною спроможністю пересічного українця.

Моє побажання на 2012 рік — щоб зросло споживання молока і молочних продуктів. Але життєві реалії, як ми бачимо, зовсім інші. Тому, це може відбутися за умови збільшення статків українців: будуть збільшуватись статки — буде збільшуватись споживання».

«Однозначно, 2011 рік був непростим як для аграріїв в цілому, так і для молочарів зокрема. До негативних факторів слід віднести численні заборони та обмеження на експорт молочної продукції з України до країн Митного Союзу у другій половині року, а також поступове зниження реальної купівельної спроможності населення. Ці явища суттєво обмежили попит на молочну сировину. На додаток, зміни у системі дотацій виробникам молока, через що молочарів фактично позбавили будь-якої державної підтримки. Разом з тим цей рік був унікальним, оскільки вперше за останні роки сезонне падіння закупівельних цін позначилося лише на господарствах населення, в той час як ціни на високоякісну молочну сировину від молочнотоварних ферм зберігалися на відносно сталому рівні. Також варто відзначити подальше зростання зацікавленості господарств до впровадження ефективних технологій утримання та годівлі ВРХ. Реалізація проектів по реконструкції існуючих, а також будівництву нових МТФ є яскравим свідченням інвестиційної привабливості та добрих перспектив молочного тваринництва в Україні.

Альфа-Банк надав агропромисловому підприємству Рівненської області ТОВ СГП «Ім. Воловікова» фінансування на реалізацію проекту молочнотоварної ферми у с. Іллін. Проект є першим етапом реалізації стратегічної програми розвитку підприємства, кінцевою метою якої є збільшення чисельності дійного стада до 5000 корів і виробництво понад 100 т. молока європейської якості за добу з використанням кращих світових досягнень галузі тваринництва. Кредитні кошти Альфа-Банку у сумі 36 млн. грн. були надані на 5 років.

Безумовно, успішний досвід банків у фінансуванні проектів МТФ та усвідомлення перспектив галузі дозволяють банкам краще розуміти специфічні ризики, а відтак більш об‘єктивно оцінювати премію за ризик. Однак, відсоткові ставки, в першу чергу, залежатимуть від загальної ситуації на грошово-кредитному ринку, рівня ліквідності банківської системи та політики НБУ. Так, цієї осені банківська система відчувала гострий дефіцит гривневої ліквідності, що спричинило суттєве зростання відсоткових ставок. Спрогнозувати ситуацію на весь 2012 рік важко, але можна очікувати, що ставки залишатимуться на більш високому рівні у порівнянні з першим кварталом минулого року.

Держава має підтримувати ті механізми державної підтримки, які працюють. Слід розпочати з вивчення досвіду Росії і втілення тих механізмів, які вже на практиці довели свою ефективність.

А в 2012 році, я вважаю, на ринку буде зберігатися дефіцит якісної молочної сировини від ферм промислового типу, що підтримуватиме закупівельні ціни на високому рівні. Також обсяг інвестицій у галузь молочного тваринництва зростатиме. За останні два роки, великі аграрні холдинги, що займаються переважно рослинництвом, усвідомили перспективність тваринницької галузі. Гадаю, що в наступному році слід очікувати новин про нові проекти молочнотоварних ферм».

«Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» за бюджетною програмою «Часткове відшкодування суб’єктам господарювання вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів» (КПКВК 2801040) на ці цілі передбачені видатки загального фонду у розмірі 500,0 млн. гривень.

У 2011 р. станом на 1 грудня за вищезазначеною бюджетною програмою спрямовано кошти дванадцятьом суб’єктам господарювання у розмірі 226,4 млн. грн., що дало можливість частково відшкодувати вартість побудованих та реконструйованих тваринницьких ферм і комплексів потужністю: молочнотоварних ферм — на 1987 корів; свинарських комплексів — на 21704 свиноматки; птахівничих комплексів — на 12,2 млн. голів птиці; а також двох підприємств з виробництва комбікормів потужністю 240 та 350 тонн за добу (або 60 та 90 тис. тонн на рік).

За інформацією головних управлінь в регіонах протягом 2011 року побудовано 26 об’єктів, з них в галузі скотарства — 25, свинарства — 1. Реконструйовано 95 об’єктів, в тому числі в галузі скотарства — 86, в галузі свинарства — 9.

На виконання вищезазначеного закону постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2010 № 900 (зі змінами) затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового відшкодування суб’єктам господарювання вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів, пунктом 3 якого передбачено, що бюджетні кошти виділяються для відшкодування суб’єктам господарювання до 50 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) завершених у 2009-2011роках етапів будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, у яких згідно з проектом повинно утримуватися не менш як 500 голів великої рогатої худоби, у тому числі не менш як 300 корів або не менш як 1200 свиноматок, або не менш як 1 млн. голів птиці, та до 30 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) завершених у 2009-2011 роках етапів будівництва та реконструкції підприємств з виробництва комбікормів.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Порядку, для участі в конкурсі суб’єкти господарювання подають конкурсній комісії такі документи:

• заявку (у двох примірниках), зразок якої затверджується Міністерством аграрної політики та продовольства;
• довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій;
• проектно-кошторисну документацію на будівництво або реконструкцію, затверджену в установленому порядку;
• договір підряду на капітальне будівництво або реконструкцію
  (генеральний, річний, додатковий);
• календарний план робіт, передбачених етапами будівництва, із
  зазначенням пускового комплексу, черги об’єктів та їх вартості,
  строків початку і закінчення будівництва (у разі здійснення
  будівництва або реконструкції господарським способом);
• платіжні документи про оплату виконаних робіт, зокрема
  проектних, наданих послуг, обладнання, матеріалів та здійснення
  інших витрат, передбачених кошторисом на будівництво або
  реконструкцію, до яких додаються акти про виконані роботи,
  передбачені етапами будівництва, із зазначенням пускового
  комплексу, черги або щодо об’єкта в цілому;
• завірену в установленому порядку копію свідоцтва про
  відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам
  державних стандартів, будівельних норм і правил або копію
  сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами;
• довідки про відсутність (наявність) заборгованості понад півроку з виплати заробітної плати, сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), видані відповідними органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• довідки банків, в яких відкриті рахунки суб’єкта господарювання, про відсутність (наявність) прострочених боргових зобов’язань за кредитами;
• типову форму фінансової звітності N 5 «Примітки до річної
  фінансової звітності», типову форму N ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» (для об’єктів, прийнятих в експлуатацію у 2009-2010 роках);
• типову форму N ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього
  переміщення) основних засобів» (для об’єктів, прийнятих в експлуатацію в 2011 році);
• завірену в установленому порядку копію свідоцтва про державну
  реєстрацію інноваційного проекту (у разі реалізації такого
  проекту);
• довідку від державного реєстратора про те, що стосовно
  суб’єкта господарювання не порушено справу про банкрутство, не
  прийнято рішення про ліквідацію;
• копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг)на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом, та на 1 грудня поточного року, засвідчену органом державної статистичної служби.

Фермерське господарство подає також довідку, видану
Українським державним фондом підтримки фермерських господарств,
про те, що йому не виплачувалося відшкодування.

Аналіз ефективності використання коштів, спрямованих на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів буде здійснено протягом місяця після закінчення бюджетного року.

Згідно з додатком 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» (КПКВК 2801180) передбачені видатки загального фонду у розмірі 822 376,3 тис. грн та спеціального фонду — 5 000,0 тис. гривень. На виконання цього закону Мінагрополітики України будуть розроблені відповідні порядки використання бюджетних коштів та подані Уряду для розгляду та затвердження в установленому законодавством порядку».