Бронхопневмонії у телят. Комплексна проблема потребує комплексних рішень

 

Владислав Ханєєв, кандидат ветеринарних наук


Бронхопневмонія молодняка сільськогосподарських тварин вельми поширена і займає друге місце після шлунково-кишкових хвороб — у ранньому віці на неї хворіє майже кожна друга тварина. Бронхопневмонія є причиною призупинення росту й розвитку молодняка, збільшення витрат кормів та падежу.

Така масовість зумовлена не тільки відомими етіологічними факторами першого (антисанітарні умови утримання, підвищена вологість приміщень, різкі коливання добової температури) та другого порядку (патогенна й умовно патогенна мікрофлора), але й імунодефіцитом, що зустрічається у майже 60–70% новонароджених телят.

Велика кількість інфекційних агентів (віруси, бактерії, мікоплазми) на різних фермах долучаються до патологічного процесу в різних комбінаціях. Нерідко віруси й мікоплазми стають первинними інфекційними патогенами, а бактерії ускладнюють патологічний процес у вже ослабленому організмі.

Найпоширеніші віруси, які спричиняють пневмонію у телят, — це респіраторний синцитіальний вірус (РСВ), віруси інфекційного ринотрахеїту (ІРТ), парагрипу—3 (ПГ—3), вірусної діареї (ВД). Кожен із них окремо та в комбінаціях з іншими може спричиняти значні проблеми у стаді. Мікоплазми частіше стають причиною хронічних, а Mycoplasma bovis — і гострих пневмоній.

Респіраторний синцитіальний вірус — це небезпечний збудник цілого комплексу захворювань органів дихання у телят. Часто він сам спричиняє запалення легень, а також робить легеневу тканину схильною до вторинної бактеріальної інфекції. Як правило, вражає велику частину телят із загального стада, а летальність може сягати 20%. Перебіг хвороби характеризується лихоманкою (до 40,0—42,0°С), кволістю, зниженням апетиту, тахіпное (прискорене дихання), задишкою, носовими витоками. Може траплятися й підшкірна емфізема.

Вірус інфекційного ринотрахеїту, крім респіраторної форми, спричиняє пустульозний вульвовагініт, баланопостит, кон’юнктивіт, аборти, енцефаломієліт та мастит. Вірусна інфекція сама по собі не є загрозливою для життя тварини. Але практично завжди ускладнюється бактеріальною мікрофлорою, результатом чого може стати і загибель хворих телят. За респіраторної форми клінічні ознаки проявляються від середнього до тяжкого ступеня, знову ж таки — залежно від секундарної мікрофлори. Вірус парагрипу—3 поширений на всіх фермах в усьому світі. Сам по собі він спричиняє запалення верхніх дихальних шляхів легкої чи середньої тяжкості. Однак, пригнічуючи захист організму в цілому та легень зокрема, він (вірус парагрипу—3) ще й дуже часто ускладнюється вторинною мікрофлорою, коли зростає і захворюваність, і летальність.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 3 (10), червень 2012 рік

comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути