Однак, це не є свідченням причини та наслідків. Якщо ретельно вивчити дані, то ми побачимо, що суть не у вищезгаданому зв’язку між надоями та плодючістю і це не є головною проблемою молочної галузі. У табл. 1 наведено дані компанії National Milk Records PLC (Великобританія) про середній індекс отелення у стадах з різними надоями впродовж лактації.

Таблиця 1. Середній надій по стаду впродовж лактації

Таким чином, значної різниці між індексом отелення, допоки надої не перевищують 10 тис. кг молока, нема. Крім того на багатьох фермах із середніми показниками продуктивності плодючість корів погана.

Хоча надої впродовж лактації зростають, насправді реальним показником продуктивності є надій на корову на рік (рис. 1). І цей показник є меншим на фермах, де виникають проблеми із заплідненням корів, адже тварини з довшим періодом між отеленнями проводять більшу частину свого продуктивного життя, виробляючи менше молока за тривалішу лактацію, і частіше всього мають триваліший період сухостою. Середній індекс отелення груп корів із різними річними надоями (табл. 2) свідчить, що причиною низької річної продуктивності може бути погана плодючість корів. Тож замість того, щоб зосереджувати увагу на високих надоях, як причині низької плодючості, варто сконцентрувати зусилля на покращенні плодючості, яка є основою ефективного виробництва молока.

Таблиця 2. Середній надій по стаду на корову на рік

Джерело: NMR Herd Companion (31.01.2011)

Генетичний потенціал і годівля

На більшості ферм утримують тварин з різним генетичним потенціалом щодо продуктивності. Корови з кращим генетичним потенціалом здатні виробляти більше молока і тому потребують більше корму. Зазвичай система організації виробництва не спроможна задовольнити потреби високопродуктивних корів. Якщо виробники намагаються задовольнити ці потреби через згодовування більшої кількості концентратів у доїльній залі, то група високопродуктивних корів більше наражається на небезпеку виникнення ацидозу рубця.

Отже проблема перш за все стосується нашого вміння і здатності контролювати процес годівлі і забезпечувати тварин необхідними поживними речовинами, щоб підтримувати виробництво молока. Вивчення популяцій корів із ще більшим генетичним потенціалом (високопродуктивні стада Північної Іспанії, дослідження проводив Лопес Гатіус (Lopez Gatius)) продемонструвало, що годівля тварин, яка задовольняє їхні потреби, які в свою чергу дозволяють реалізувати потенціал продуктивності, також позитивно впливають на плодючість. Малопродуктивні тварини за подібних умов можуть мати нижчу плодючість через інші проблеми зі здоров’ям. Негативний енергетичний баланс є основною проблемою, яка знижує плодючість у пік виробництва молока. Які ж основні чинники негативного енергетичного балансу та втрати ваги? Потреби тварини в енергії залежно від стадії лактації та тільності – це одна сторона рівняння. Інша його сторона – це споживання енергії, яке залежить від двох аспектів: енергетичної поживності корму та кількості спожитого. Високоякісні грубі корми, заготовлені в господарстві, – це наріжний камінь рентабельного раціону, за допомогою них ми можемо збільшити енергетичну цінність корму і поліпшити його смакові якості, а відтак і споживання.

Найважливішим фактором, що впливає на втрату ваги після отелення, є вгодованість тварини під час отелення. Жирніші корови споживають менше корму, а тому втрачають більше ваги, ніж худіші. Надлишок жиру накопичується у корів зазвичай наприкінці попередньої лактації, коли тваринам згодовують більше корму, ніж їм насправді потрібно для виробництва молока. Чому вони все ще дояться із такою низькою продуктивністю? Найімовірніше причиною є те, що вони занадто довго не могли завагітніти, у результаті чого сформувався цикл (замкнене коло) коливання вгодованості, а низька плодючість стала результатом низької продуктивності. Що можна зробити?

Більше інформації можна дізнатись із журналу «Молоко і ферма» №3 (6), вересень 2011 рік