За підтримки |  


Профілактика та лікування маститів: естонський досвід

 

Щоразу, коли ветеринар відвідує молочну ферму, перед ним постає стадо, в якому є кілька корів з субклінічним маститом, деякі з клінічним і решта — здорові тварини. Однак мастит — динамічний процес, і через місяць ситуація на фермі може стати абсолютно іншою.

 

 

Пірет Калмус, доктор ветеринарної медицини Естонського університету природничих наук 

Щоб цього не допустити, насамперед потрібно розуміти два основні принципи контролю маститу:

  1. зменшення поширення існуючої інфекції;
  2. запобігання виникненню нових.

Обох принципів треба дотримуватись одночасно. Бо якщо, приміром, вибракуєте корову з хронічним маститом, але не завадите появі нових інфекцій, то контроль маститу зазнає провалу.

Бактерія проникає через дійковий канал і спричиняє інтрацистернальну інфекцію. Але ми не можемо передбачити, якою буде запальна реакція. Наприклад, колімастит спричиняє гостру реакцію, але не завжди. У випадку клінічного маститу спостерігаємо запальні ознаки, і його можна розділити за формою: слабка, помірна і гостра. Питання в тому, чи можна починати лікування на цій стадії. Звісно, можна, тому що мастит є дуже болючою хворобою, і ми повинні використовувати знеболювальні препарати.

Запалення при субклінічній формі можна визначити з допомогою каліфорнійського тесту на мастит або за електропровідністю молока. Запалення — це наслідок присутності бактерії, яку потрібно ідентифікувати. Патогени, які спричиняють мастит, поводяться в молочній залозі та розповсюджуються серед корів по-різному.

Знаючи «ворога», ви зможете виробити стратегію боротьби з ним. Наприклад, у стаді виявлено мастит, спричинений Escherichia coli, та багато випадків субклінічного маститу, викликаного Streptococcus uberis, фактор ризику — зовнішнє середовище. Отже, одним із способів зупинити розповсюдження патогенів може бути прибирання місця, де перебуває корова.

Без інформації про вид збудника ви опиняєтесь у темряві, не знаючи, які контагіозні патогени викликають клінічний та субклінічний мастит саме у вашому стаді. Захворюваність відрізнятиметься залежно від поголів'я, тому використовують специфічні методи контролю хвороби в кожній конкретній ситуації.

Щоб визначити, яка бактерія спричиняє мастит, потрібно відібрати проби молока та зробити аналіз. В Естонії ми починаємо з бактеріологічного дослідження молока із загального танка (ПЛР) або висіваємо бактерії. Наше основне завдання ― дізнатися, чи є в стаді корови, інфіковані контагіозними бактеріями. Якщо в загальному танку виявлено Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae чи Mycoplasma bovis, значить, у стаді є корови з субклінічним маститом, спричиненим цими бактеріями.

Наступний крок — узяти проби молока в корів з високим показником соматичних клітин. Зазвичай ми їх відбираємо з різних секцій (нова, хронічна інфекція), щоб розширити загальну картину по стаду. Необхідно з’ясувати причину клінічного маститу, тому що вона не завжди однакова. Одна бактерія спричиняє субклінічний мастит, інша — клінічний. Так, ми лікуємо клінічний мастит антибіотиком, але водночас намагаємося запобігти субклінічному маститу, вживаючи різних заходів. Після отримання результатів лабораторії можна починати діяти.

Контагіозний мастит. Збудниками цього виду маститу є S. aureus, Str. agalactiae, Str. dysgalactiae, CNS, C. bovis, Mycoplasma spp. Як тільки ви виявили його у стаді, насамперед спрямовуйте зусилля на те, щоб відвернути нові випадки інфекції. Зокрема слід перевірити і в разі необхідності налагодити правильне та систематичне дотримання гігієни доїння і доїльного обладнання (використання індивідуальних серветок, рукавичок, дезінфекція дійок тощо), а також порядку доїння (хворих корів треба доїти останніми).

Водночас зменшуємо наявну інфекцію в стаді шляхом терапії сухостійних корів (залежно від статусу здоров’я вимені вводимо антимікробні препарати та консерванти) та вибракування корів із хронічним маститом. Це дії на довготривалу перспективу, тому спочатку варто розробити план вибракування, адже ми не можемо вибраковувати, приміром, усі 30% корів. Також можна робити щомісячний моніторинг, бактеріологічне дослідження молока для виявлення нових інфекцій.

Екологічний мастит (Str. uberis. E. coli, Klebsiella spp., Prothoteca spp.). Заходи боротьби з цим видом маститу подібні до попередніх. Ключовим є дотримання гігієни доїння та середовища утримання сухостійних корів. Слід уникати великої густоти корів та забезпечити якісну вентиляцію приміщення, тому що патогени з довкілля розмножуються навколо корови, особливо в жарких умовах. Важливу роль відіграє імунітет корів, який залежить від годівлі та наявності/відсутності мінімального стресу. Важко оцінити рівень імунітету корів у стаді на щоденній основі, особливо якщо є інші супутні хвороби, як от діарея, ацидоз, ендометрит чи кульгавість. Вони теж можуть бути причиною поганого імунітету.

Контроль маститу — це систематична, щоденна робота, яка залежить від стада, людей, що працюють на фермі, та системи доїння.

Метою лікування клінічного маститу є швидке усунення бактерії, що спричиняє мастит, та запобігання значному пошкодженню тканини молочної залози або смерті корови шляхом зменшення запалення.

При виявленні клінічного маститу можна застосовувати одну з трьох опцій лікування:

  • протимікробна терапія;
  • знеболювальна терапія нестероїдними протизапальними засобами;
  • дезінтоксикаційна терапія (вливання розчинів електролітів) в разі тяжкого стану тварини.

Близько 70% антибіотиків, які використовують у молочній промисловості, призначені для лікування клінічного маститу. Клінічний мастит, викликаний золотистим стафілококом, лікують антибіотиками вже майже 50 років, однак він досі існує. Рівень одужання корів залишає бажати кращого. Причина в тому, що є низка факторів, які впливають на результат терапії. Тому досі не знайдено консенсусу щодо найбільш ефективного, безпечного та економічно доцільного лікування цієї форми маститу. Щонайменше метод має бути доступний та не спричиняти розвиток у збудника антибіотикорезистентності.

Перш ніж складати схему лікування та обирати антибіотик, необхідно визначити тип збудника. Протимікробні препарати поділяються за типом дії, що завжди зазначають в інструкції до них. Основними збудниками маститу є грам-позитивні бактерії. S. aureus — єдина грам-позитивна бактерія, яка виробляє бета-лактамази, решта (Str. agalactiae, Str. uberis, Str. dysgalactiae) — чутливі до пеніциліну, тому лікування грам-позитивних бактерій слід починати саме з нього.

Серед грам-негативних бактерій, що спричиняють клінічний мастит, виділяють E. coli та Klebsiella spp. За рідкісним винятком, збудниками можуть бути Pseudomonas spp. та Proteus spp. Мастит, викликаний E. coli, зазвичай проходить у гострій формі, тому потрібно подумати, чи варто використовувати антибіотики. А в разі виявлення таких збудників, як грибки, B. cereus, Mycoplasma spp., Prothotheca spp. чи Serratia mascerens, антибіотики взагалі не діють.

Знаючи тип збудника та обравши належну схему лікування, ми не обов’язково отримаємо бажаний результат. Якщо у стаді превалює Str. uberis чи S. aureus, то значно важче боротися з маститом і отримати високий показник одужання.

Успішний терапевтичний результат не завжди залежить від ветеринара. Його визначають такі фактори:

1) патогени у вимені;

2) ступінь ураження (гостра форма це краще, ніж хронічна);

3) чим вища КСК перед лікуванням, тим нижча ймовірність одужання;

4) час після діагностики (особливо колімаститу);

5) тривалість лікування (залежно від патогену);

6) вік корови (у молодших корів клінічний мастит краще піддається лікуванню).

Спосіб уведення ліків також залежить від типу збудника (див. таблицю 1). Наша мета — досягнути ефективної концентрації препарату в місці інфекції, щоб ліквідувати патоген. Наприклад, при маститах, спричинених E. coli, ліки вводять будь-яким методом — внутрішньовенно, внутрішньом'язово або перорально, бо виникає токсемія та бактеріємія.

Таблиця 1. Спосіб уведення ліків при клінічному маститі

Бактерія

Внутрішньоцистернально

Внутрішньом'язово

Ввнутрішньовенно чи внутрішньом'язово

Str. agalactiae

+++

-

-

Str. uberis

+++

+

-

S. aureus

+

+++

-

CNS

+++

-

-

E. coli

-

+

+++

Джерело: презентація Пірет Калмус, ХІ Міжнародний молочний конгрес, Київ, 6−7 березня 2018 р.

Застосовуючи антибіотики, слід пам’ятати, що ми, ветеринари, відповідальні за протимікробну резистентність. Не існує доказів, що більше антибіотиків означає краще. Коли, приміром, у стаді є випадки клінічного маститу, викликаного Str. dysgalactiae, немає жодної причини використовувати неоміцин, тетрациклін чи преднізолон. Str. dysgalactiae чутливий до пеніциліну, з нього й варто починати.

До крайніх заходів слід удаватися лише тоді, коли старі ліки неефективні. Спочатку застосовуйте антибіотики вузького спектра дії, тим самим мінімізуючи діапазон резистентних бактерій. Оберіть антибіотики, які мінімально впливатимуть на нормальну флору. На схемі 1 наведено приклад протоколу лікування клінічного маститу в Естонії, якщо на фермі проводяться бактеріологічні дослідження. Часто в разі виявлення гострої форми використовують хінолони. Проте нині ми намагаємося відмовитися від цієї практики.

Схема 1. Протокол лікування клінічного маститу, якщо проводяться бактеріологічні дослідження

Джерело: презентація Пірет Калмус, ХІ Міжнародний молочний конгрес, Київ, 6−7 березня 2018 р.

Якщо бактеріологічне дослідження не проводилось, можна також почати з оцінки ступеня тяжкості захворювання та дотримуватися схеми 2. Легку й помірну форми слід починати лікувати пеніциліном або використовувати інтрацистернальне лікування з двома компонентами. Далі спостерігаємо, як змінюються клінічні ознаки. Якщо через 2−3 дні змін немає, можна змінити схему лікування. Принаймні 50% клінічних випадків бажано дослідити лабораторно, щоб розуміти спектр патогенів у стаді.

Схема 2. Протокол лікування клінічного маститу, якщо бактеріологічні дослідження не проводяться

Джерело: презентація Пірет Калмус, ХІ Міжнародний молочний конгрес, Київ, 6−7 березня 2018 р.

Висновки

Не існує стандартної схеми лікування маститу. Воно повинно бути спрямоване на бактерію, що є причиною хвороби (коли це можливо). Але в гострих випадках лікування починається на основі даних по стаду та особистого досвіду. Складати протоколи лікування та вибирати препарати для кожної окремої ферми має ветеринар, знайомий із ситуацією в господарстві. Відбір зразків молока дає додаткову інформацію про патогени в стаді. Швидка або бактеріологічна діагностика на фермі сприятиме вибору найбільш підходящого антимікробного препарата та запобігатиме антибактеріальній резистентності.

За матеріалами журналу «Молоко і ферма» № 45, квітень 2018.

Останні додані

11 вер. 2018 13:00:00

Буряковий жом: знати і зберегти цінність

29 серп. 2018 11:30:00

Профілактика та лікування маститів: естонський досвід

15 серп. 2018 11:00:00

Мастити й антибіотики: американський підхід

26 лип. 2018 12:30:00

Ефективність кормовиробництва: скільки корів може прогодувати гектар

11 лип. 2018 14:50:00

Попереду планети всієї

6 черв. 2018 15:00:00

Експлуатація навпаки, або Пригнобленому працівникові присвячується

17 трав. 2018 14:10:00

Ефективна регідратаційна терапія — більше, ніж поповнення втрат рідини

3 трав. 2018 14:45:00

П'ять пасток чужого успіху. Не попадіться!