годівля, корова
Заготівля без помилок

 

Резерви для покращення якості кукурудзяного силосу завжди є. Головне, щоб керівник та працівники, залучені до заготівлі, знали, в якій площині вони можуть критися. Практичні поради, якими ми поділимося в цій статті, допоможуть проаналізувати свій і чужий досвід та помилки, щоб заготовити якісний грубий корм цього збирального сезону.

 

Євгеній Кришталь, керівник проекту «Високоякісний силос гібридів Лімагрейн»

Кукурудзяний силос залишається одним із пріоритетних грубих кормів у раціоні молочних корів. Його заготівля потребує пильної уваги до всіх деталей, щоб упродовж року корови отримували максимальну користь від якісного корму, а власник не мав додаткових затрат на годівлю.

Всі начебто й розуміють важливість правильної заготівлі, однак не всі відповідально до неї ставляться. І в результаті, після чергового закладання зеленої маси в силосну яму отримуємо корм, який навряд чи має бажані показники поживності. На фото 1−4 продемонстровано реалії українських молочних ферм, які нам нерідко доводиться бачити.

На жаль, 90% силосних ям мають проблеми!


Є низка ключових факторів, які визначають якість кукурудзяного силосу. Це вибір гібриду, строки збирання, висота зрізу, дотримання правил закладання. Однак у цій статті ми зосередимося на таких параметрах оцінки якості силосу, як уміст сухої речовини (СР), трамбування, кислотність, температура, структурність та подрібнення зерна, а також на причинах, які заважають отримати бажані показники.

Суха речовина

Збирати кукурудзу на силос слід при досягненні рослинами вмісту СР 32−34%. Саме при такому показнику корм матиме оптимальний відсоток крохмалю з максимальним умістом перетравної клітковини.

У надто вологому силосі (<32%) відбуватимуться небажані ферментаційні реакції, внаслідок яких утворюватиметься масляна кислота, двоокис вуглецю та аміак. Силос матиме високий рівень pH і неприємний смак, а тому погано поїдатиметься.

Засухий силос важко трамбується, міститиме кисень, нагріватиметься. Відповідно втрати сухої речовини будуть більшими, силос швидше псуватиметься в силосній ямі.

Саме тому надзвичайно важливо не пропустити оптимальні строки збирання кукурудзи на силос. Щоб учасно зібрати, потрібно стежити за вмістом сухої речовини в рослині. У багатьох господарствах фазу збирання ловлять на око, або ж дотримуються загальновідомого книжного правила: в літній період рослина втрачає 0,5−1% вологості на день. Однак обидві методики, як свідчить практика, не виправдовують себе. Потрібен більш виважений підхід до справи. Але це зовсім не означає, що обов’язково мати сучасний аналізатор кормів (фото 5). Визначити вміст сухої речовини значно простіше, ніж здається. Для цього можна використати звичайну січкарню (див. фото 6−8) та мікрохвильову піч або сушарку для фруктів.

Минулого року ми допомагали кільком господарствам заготовляти кукурудзяний силос. Протягом 8 днів щодня виходили в поле, кілька рослин пропускали через січкарню та сушили, щоб перевірити вміст СР. Справді, у перші дні рослина втрачала 0,5% вологості, однак потому за день уміст СР збільшився на 3,5%. Для нас це було сигналом починати збирати врожай.

Строки скошування повинні контролювати не лише агрономи, а й зоотехніки та керівники господарств. Пам’ятайте: силос закладається від тижня до двох, а їдять його корови цілий рік.

Температура

Оптимальна різниця температури засилосованої маси та навколишнього середовища — 5−10 °С. Вища різниця свідчить про недостатньо утрамбований силос. Під час закладання вона може становити 15−20°, але в процесі ферментації температура має знизитись, а різниця не мусить перевищувати 10°.

В одному з українських господарств ми виміряли температуру силосу в різних місцях за допомогою тепловізора (фото 9−10). У місці, позначеному Т5, різниця температур становила 27°. Це означає, що тут зелена маса була погано втрамбована. Крім належного трамбування, потрапляння кисню в уже засилосовану масу і псування корму можна мінімізувати, використавши фрезу під час забору силосу з траншеї.

Трамбування

Мінімальна щільність утрамбованої маси має бути щонайменше 220 кг/м3 по всій поверхні силосної ями. Чим тонший шар зеленої маси, тим легше її трамбувати. Для максимального ущільнення слід розподіляти масу шаром товщиною не більше 15 см. Вимірюємо щільність не після, а під час трамбування (фото 11−13).

Щільність утрамбованої маси має становити щонайменше 220 кг/м3.

Якість подрібнення

При збиранні кукурудзи на силос необхідно правильно налаштувати комбайн, щоб отримати бажану довжину нарізки та подрібнення (крекованість) зерна. Перевірити структурність корму можна за допомогою набору сепараційних сит (фото 14). Перед закладанням першої порції зеленої маси просійте її, щоб переконатися, що довжина нарізки відповідає вашим очікуванням (див. таблицю 1). Адже структура силосу також впливає на якість трамбування. Довжину нарізки слід контролювати під час збирання врожаю, тому що вона може змінюватись залежно від зміни вологості рослини.

Фото 14.

Таблиця 1. Структурний склад кукурудзяного силосу

Сито

Кукурудзяний силос

19,0 мм

3−8%

8,0 мм

45−65%

4,0 мм

20−30%

Решта

< 10%

Якщо довжина нарізки оптимальна, але траплятимуться цілі зерна, силос втратить відсоток засвоюваного крохмалю. Лабораторія не скаже, який крохмаль не засвоїться, а просто покаже загальний його вміст. У цьому криється одна з відповідей на питання, куди зникає молоко. Тому також надзвичайно важливо налаштувати корнкрекери. Належне подрібнення зерна може збільшити доступність крохмалю на 10%. В 1 кг силосу не повинно бути жодної цілої зернини. Який сенс дискутувати про високий генетичний потенціал гібриду, якщо крохмаль транзитом проходить через травний тракт корови?

У 2016 році наші польські колеги провели моніторинг 700 молочних ферм із метою оцінити якість силосу з кукурудзи. Як з’ясувалося, лише 10% господарств дотримувались усіх технологічних правил і заготовили справді якісний корм. З них лише 48% заготовили кукурудзяний силос з умістом СР, що відповідає нормі, 31% господарств правильно утрамбували силос і 21% отримали силос бажаної структури.

За оцінками польських експертів, при нормальному перебігу ферментації допустимі втрати корму в силосній ямі можуть становити 5%. Це означає, що на 100 га кукурудзи втрачається 5 га. При порушенні технології втрати можуть сягати 25%, тобто 25 га невикористаної землі й затрачених на цю площу коштів: насіння, мінеральні добрива, засоби захисту, техніка, людська праця — усе це викинуто на вітер.

Отже, слід пам’ятати, що кінцева якість силосу, головним чином, залежить від якості зеленої маси, яку ви закладаєте у траншею. Звісно, втрат сухої речовини та зміни якості після накриття неможливо повністю уникнути, однак можна мінімізувати, дотримуючись елементарних правил заготівлі.

comments powered by Disqus

Останні додані

19 квіт. 2024 11:40:00

  Молочні телята вибагливі до корму

19 квіт. 2024 11:00:00

  Єврокомісія підтримала план, що визначає умови отримання Україною €50 млрд

19 квіт. 2024 10:25:00

  Вплив холіну на якість молозива: огляд останніх досліджень

19 квіт. 2024 09:40:00

  23 квітня відбудеться семінар «Ефективне та екологічне відновлення сільського господарства в Україні»

19 квіт. 2024 09:00:00

  В І кварталі Україна більше імпортувала вершкового масла, ніж експортувала

18 квіт. 2024 12:05:00

  Сметана в березні додала в ціні 0,9%

18 квіт. 2024 11:30:00

  МВФ прогнозує зростання економіки України на 3,2%

18 квіт. 2024 10:55:00

  За І квартал на експорт пішло в 2,4 раза менше живої ВРХ