«Саме інвестиції є наріжним каменем цієї стратегії. Інвестиції — це нові робочі місця, а робота — це можливість для українців заробляти та жити краще. Ми працюємо, щоб допомогти людям знайти легальну роботу із білою зарплатою, а якщо людина хоче працювати на себе та мати власний бізнес — створити умови для його успішного ведення», — наголосив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Враховуючи недоінвестованість вітчизняної економіки (в Україні ступінь зносу доходить до 60%, в той же час, як у сусідній Словаччині — трохи більше 35%), інвестиції можуть мати дуже високу віддачу.

«Ми говоримо про інвестиції, як в основні засоби та технології, так і в людський капітал. До 2024 року Україна має перейти до топової групи індексу людського капіталу, а середня тривалість життя вирости до 75 років», — сказав міністр.

Згідно з баченням стратегії для стрімкого нарощення інвестицій зусилля концентруються на трьох напрямках.

• створення ефективних ринків. Як факторів виробництва (землі, капіталу, праці), так і кінцевої продукції, у тому числі на тих ринках, де сьогодні держава є монополістом. Зокрема, вже демонополізовано ринок спирту. На черзі – створення конкурентних ринків вітчизняних університетів та медичних закладів. Далі - ринки вантажних і пасажирських залізнодорожних перевезень та енергетики. 
• Інвестиційні ініціативи. По-перше, мова йде про державні інвестиції в інфраструктуру. Ефективність вітчизняного бізнесу дуже сильно страждає від “вузьких місць” у транспортній сфері. У цьому напрямку серед пріоритетів – дороги, розширення доступу залізної дороги до портів, електрифікація залізної дороги, розвиток річкового транспорту, зокрема, модернізація Дніпровського каскаду.

«Водночас неможливо побудувати інфраструктуру лише державними коштами. Відтак напрямок інвестиційних ініціатив — залучення приватних інвесторів у фінансування інфраструктурних об"єктів через механізм державно-приватного партнерства, і зокрема концесій. Уряд уже провів успішні концесійні конкурси у двох чорноморських портах — Ольвії і Херсоні. На черзі — інші порти, пілотні проекти ДПП у аеропортах, дослідження залізничних станцій для старту пілотів по їх концесіях», — додали у міністерстві.

Наступний напрямок залучення приватних інвестицій — це приватизація державних підприємств і банків. Вже протягом цього року уряд планує через Фонд державного майна продати більше 300 об'єктів малої приватизації та 5 великих підприємств. Для останніх інвесторам пропонуються додаткові стимули — «податкові канікули»: звільнення від податку на прибуток на 5 років при інвестиціях від $ 10 млн. Водночас інвестор має виконати інвестиційні умови: зберегти профіль підприємств, включених у ланцюги високотехнологічної доданої вартості.

«Також для великих інвестиційних проектів (понад $ 100 млн) уряд планує запровадити спеціальну програму з координації, супроводу та підтримки інвесторів. У відповідних інвестиційних договорах стратегічних інвесторів з урядом та місцевими органами влади можуть бути передбачені відповідні інвестиційні стимули, такі як виділення земельних ділянок і забезпечення доступу до інфраструктури, податкові пільги тощо», — додают у міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Крім того, для забезпечення необхідної інфраструктури і належних умов уряд докладатиме зусиль для подальшого розвитку індустріальних парків. Наразі в країні 43 парки, з яких 7 було створено за останній рік. Впродовж наступних 5 років уряд планує повне облаштування усіх парків (наразі 12) і залучення керуючих компаній і учасників. Амбітна ціль — тільки на основі цих парків залучити $ 5 млрд інвестицій, що забезпечать створення 50−100 тис. робочих місць.

Ще один напрямок інвестиційних ініціатив — це стимулювання банківського кредитування та страхування. Зокрема, це й підтримка мікро та малого бізнесу через програму Доступні кредити 5−7-9%, і система страхування експортної діяльності, і програми запуску іпотечного кредитування.

«Забезпечення сприятливого бізнес клімату. Потрібно прискорити створення сприятливого середовища для ведення бізнесу. Ключова увага приділятиметься посиленню верховенства права, зокрема, через налагодження механізмів верифікації через реєстри, створення системи комерційного арбітражу, зміцнення виконавської дисципліни за рішеннями суддів тощо», — додали у міністерстві.

Також активно впроваджуються ефективні інструменти системи управління державними фінансами, такі як нова митниця і податкова, фінансовий моніторинг і фінансовий контроль. Окремим елементом забезпечення сприятливого бізнес клімату має стати податкова система, де є потенціал зниження податків на інвестиції, активності та працю за рахунок додаткового навантаження на негативні ефекти (забруднення, алкоголь, тютюн) та активи.

«Сукупно драйвери інвестицій і зростання мають забезпечити досягнення мети у 40% зростання економіки. Для того, щоб ця амбітна програма зростання економіки через інвестиції запрацювала, нам потрібно тримати темп. Президент, уряд, парламент та місцеві органи самоврядування мають продовжити працювати єдиною командою», — підсумував міністр.