Включення в раціон дійних корів якісної зеленої маси, з досвіду багатьох учасників ринку, за певних умов може додати 3−4 літра до середньодобового надою. Втім розуміння такого кроку інколи викривлене. Йдеться про випадки, коли власник або керівник ферми, втрачаючи віру в ефективність загальнозмішаного раціону, при першій можливості намагаються додавати свіжоскошену зелену масу.

Насправді відповідь на питання доцільності її використання треба шукати в площині якості основних кормів. У цьому особисто переконувався вже багато разів. Надаючи технологічний супровід великим та малим фермам разом з фахівцями з годівлі, ми бачили, що причиною коливання та спадів продуктивності в більшості випадків були коливання якості та гігієни складових загальнозмішаного раціону, і це відбувалось навіть частіше, ніж через помилки у приготуванні кормосуміші механізаторами.

Саме тому коливання якості та гігієни кормових інгредієнтів слід розглядати як одну з основних причин різкого зниження надою. Діапазон для аналізу причин дуже великий — починаючи від коливань вологості основних кормів або їх самозігрівання і закінчуючи пліснявими грибами або втратою привабливості корму для тварин через високий вміст небажаних продуктів ферментації, зокрема оцтової або масляної кислоти, аміаку тощо.

Для ширшого розуміння розділимо питання якості основних кормів на такі пункти:

1. Поживність.

Основні показники — вміст НДК, рівень крохмалю або сирого протеїну, перетравність НДК та загальна кількість чистої енергії лактації. Їхні коливання впливають на споживання, продуктивність та використання концентратів.

2. Якість ферментації.

Склад кислот дає розуміння, наскільки готовий і придатний силос та/або сінаж для аеробного/анаеробного зберігання; чи досягнуто бажаного рівня рН при консервації злакових та бобових трав; чи достатня кількість оцтової кислоти, щоб стримувати дріжджі та зігрівання силосу з кукурудзи.

3. Успішність консервації.

Що з небажаних речовин в силосі/сінажі маємо після ферментації? По-перше, важливо час від часу перевіряти корми на наявність клостридій, цвілі, лістерій, дріжджів, тому що це питання гігієни та безпеки. По-друге, побічні продукти, що утворились у силосі (аміак, критично високий рівень оцтової та/або масляної кислот, етанол, пропанол, етилацетат, етил лактат тощо), свідчать про втрати поживності та привабливості кормів для тварин, і потенційно можуть призвести до зниження споживання.

Погодьтесь, ці питання важливі, а відхилення від норми може спричинити великий комплекс проблем зі здоров’ям і продуктивністю тварин та вплинути на економічні показники ферми.

Із дослідів колег з-за кордону бачимо, що, наприклад, навіть незначне зараження цвіллю призводить до втрати молочної продуктивності, зниження вмісту жиру і білка та зростання кількості соматичних клітин (табл. 1).

Таблиця 1.

Вплив частково враженого цвіллю силосу на показники продуктивності

Джерело: Illek & Matejicek, 2001.

Щоб визначити наявність небажаних продуктів ферментації, можна проаналізувати, наприклад, кількість NH₃ від загального азоту (N) у силосі/сінажі. При нормі 10% його вміст може коливатись від 5% до 15%. У що виливається ця різниця?

Припустимо, в тонні трав’яного силосу з показником сухої речовини 35% (350 кг) вміст сирого протеїну становить 20%, що дорівнює 70 кг. Якщо NH₃ не 15, а лише 5%, то це означає, що під час ферментації (за рахунок швидкості її проходження) на 10% менше протеїну розщепилось до NH3, і в такому разі кількість сирого протеїну в тонні силосу становитиме не 70, а 77 кг. У перерахунку на суху речовину це вже буде 22%. При цьому також збільшиться і частка байпасного протеїну (графік 1).

Графік 1.

Фракції протеїну при природній ферментації та при використанні консерванту, що прискорює ферментацію

Джерело: Kalzendorf, 2012.

Те ж само можна побачити з утворенням масляної кислоти. Під час заготівлі злакового силосу (табл. 2) частину маси заготовили з консервантом, який пришвидшив процес ферментації та зниження рН, що зупинило зростання клостридій та кількості масляної кислоти. Якщо брати до уваги лише кількість молочної та оцтової кислоти, то обидва силоси (контрольний та з консервантом) виглядають дуже добре. Проте збільшення утворення масляної кислоти призвело до зменшення чистої енергії лактації з 6,0 до 5,6 МДж, а перетравність сухої речовини впала з 73,1 до 68,5%.

Таблиця 2.

Масляна кислота як індикатор втрати перетравності

Джерело: Honig et al., 1993.

Як бачимо, швидкість та якість ферментації є не менш важливими, ніж перетравність та поживна цінність корму. І якщо на показники поживності можна вплинути в полі та під час вибору фази заготівлі, то успішність ферментації залежить від швидкості та якості технологічних процесів та вибору консерванту (більше інформації про це у статті «Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?» у «Молоко і ферма» № 2/2023).

Для уникнення прогалин з ферментацією треба обов’язково співпрацювати з лабораторіями, які визначають мікробне забруднення та більш точний склад кислот за допомогою хроматографа. Маючи ці контрольні точки, можна шукати шляхи впливу на них, зрозуміти причинно-наслідковий зв’язок між швидкістю і якістю технологічних процесів та успішністю консервації, більш вибагливо підходити до вибору консервантів. Таким чином, щороку долаючи непростий шлях від поля до кормового столу та зменшуючи втрати, в нагороду отримаєте більше споживання та зростання молочної продуктивності.

В Україні є господарства, які з року в рік додають 3−4 літра молока, зокрема й завдяки тому, що звертають увагу на весь комплекс приведених вище показників якості. На момент написання статті середньодобовий надій в них становить 45 л (у перерахунку на базис). Картина, яку бачимо в їхніх траншеях, вражає: протягом року в будь-якому місці зрізу всі без винятку шари та ділянки мають дуже приємний запах та колір, не вражені пліснявою, клостридіями або дріжджами.

За словами професора Ф. Вайсбаха, якщо хочете задіяти травну систему корів на повну, то не можна допустити навіть незначного або тимчасового псування силосу.

Усім гарного сезону заготівлі!

Завітайте на наш сайт https://www.kofasil.com.ua/

Дізнайтесь більше в уже опублікованих матеріалах:

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

Чи потрібен консервант для кукурудзяного силосу

ТОВ «ДК ФІД»

098 511 96 34  — Примачок Олексій

Ел.пошта: dkfeed. ltd@gmail.com

У 2024 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber).