«Всі ці процеси чутливі до температури», — підкреслила професорка Університету Вісконсін-Медісон Хімена Лапорта (Jimena Laporta) під час вебінару (Університет штату Айова).

Дослідження показали, що коли сухостійна корова відчуває тепловий стрес і не охолоджується в достатній мірі, це впливає на теля в утробі. У дванадцяти різних експериментах, як розповіла професорка, телята від корів, які зазнавали теплового стресу, народжувалися в середньому на п'ять днів раніше. Це означає, що вони мають менше часу для завершення критично важливого розвитку на пізніх термінах тільності і при народженні важать, як правило, на 4,5 кг менше. Телята мають меншу масу тіла протягом усього періоду до відлучення, споживаючи менше молока та комбікорму і досягаючи нижчих середньодобових приростів.

«У віці 6−7 тижнів ці тварини все ще відставатимуть у рості», — додала вона.

Хімена Лапорта з колегами також виявили, що телята від корів, які зазнають теплового стресу, при народженні мають менші показники екстер'єру (наприклад, меншу довжину тулуба), які залишаються меншими щонайменше до року життя.

До того ж ці телята мають ослаблений вроджений та адаптивний імунітет, з меншою на 10−20% здатністю засвоювати імуноглобуліни (IgG). Професорка зазначила, що низький рівень циркулюючого IgG спостерігається протягом усього періоду до відлучення. У критичний момент життя ці телята чутливіші до інфекції і потребують більшої ветеринарної допомоги та лікування.

Обмежена місткість вимені

Хімена Лапорта також досліджувала, як тепловий стрес на пізніх термінах тільності впливає на розвиток молочної залози плоду. Ранній розвиток вимені має вирішальне значення для майбутньої продуктивності.

За її словами, телята, народжені від корів в умовах теплового стресу, мають менше вим'я при народженні з гірше розвиненою паренхімою та жировою тканиною. Вони також мають менш розвинені протоки. Крім того, тепловий стрес призводить до зменшення кількості епітеліальних клітин молочної залози в альвеолах і зниження експресії рецепторів естрогену, особливо в період статевого дозрівання. Це спричиняє меншу проліферацію клітин молочної залози, а отже, зменшує виробництво молока.

Аналіз 10-річних даних телят від 400 корів, які зазнали теплового стресу під час сухостою, і 400 корів, які охолоджувалися в цей період, показав, що дочки перших виробляли менше молока протягом перших трьох лактацій. Народжені в умовах теплового стресу майбутні корови залишали дійне стадо в середньому на п'ять місяців раніше і мали в середньому на рік меншу тривалість життя, ніж корови від матерів, яких охолоджували.

«Тепловий стрес — це ефект програмування, який триває протягом декількох лактацій», — зазначила Лапорта.

Враховуючи нижчі надої, коротше продуктивне життя та вищі витрати на вирощування через пригнічений імунітет, науковці підрахували, що вплив теплового стресу на телят в утробі коштує молочній галузі 600 мільйонів доларів. Це на додачу до приблизно 800 мільйонів доларів, втрачених у виробництві молока матерями цих телят під час наступної лактації.

Професорка підсумувала, що це не регіональна проблема. Незалежно від тривалості теплового стресу на фермі протягом року, наслідки реальні, тому охолодження сухостійних корів матиме довготривалий вплив на дійне стадо.

За матеріалами The Hoard's Dairyman