дотації, технології, фермерські господарства
У Європі планують ліквідацію малопродуктивних фермерські господарств

 

У Європі планують ліквідацію малопродуктивних фермерські господарств, а їхні кошти направляти на тих, хто застосовує більш передові технології.

Про це розповів Олександр Баськов, керівник сервісів зі сталого розвитку компанії Baker Tilly, коментуючи перспективи Європейської зеленої угоди, пише AgroPolit.com.

«Що стосується Зеленої угоди, перше — це рослинництво і тваринництво, а друге — це харчова переробка, від фермерів до виделки — так назвали проєкт європейці, і там поставлені досить амбітні цілі, деякі навіть шокуючі. Наприклад, що 10% сільськогосподарських земель Євросоюзу мають бути перероблені чи перетворені назад на ліса, на ставки, озера, тобто мають вийти з сільськогосподарського обробітку. Це не стосується українців, така ціль у Європейського Союзу», — заявив Баськов.

За його словами, з інших вражаючих моментів — це те, що 25% земель має бути віддано під органічне виробництво, на 20% зниження використання добрив, тобто вони вже і так максимально ефективні, вони хочуть ще більш ефективними стати і зменшити використання добрив на 20%. При тому що покращення продуктивності земель має відбутися на 50%, має ще й знизитися внесення добрив, не погіршуючи продуктивність землі. Також в межах боротьби з резистентністю мікробів хочуть знизити на 50% використання антибіотиків та інших засобів захисту рослин та засобів боротьби з мікроорганізмами.

Тобто передбачається комплекс заходів на запобігання зміни клімату, покращення видового різноманіття тварин, здорове харчування, безвідходне виробництво. В українських реаліях — це космос. Виникає питання: а де ж тут Україна? Адже це добре, що у них 375 мільярдів планують витратити за 7 років на такий перехід, консультації, дотації. Там навіть буде переглянута сама система дотацій, де 30% будуть направлятися саме на цей перехід. Тобто будуть зрізати «нижні» малопродуктивні фермерські господарства, а їхні кошти направляти на тих, хто застосовує більш передові технології. Так от з цих 370 мільярдів євро частина передбачена на сусідів, в тому числі на тих, хто підписав угоду про асоціацію: Україну, Молдову і Грузію. І тут є шанс і є можливість. А ризик полягає в тому, що Європейський Союз буде ставити перешкоди на імпорт до себе продукції, яка не відповідає цим критеріям.

До речі, в США також очікується перехід, зокрема за оцінкою викидів парникових газів, до органічного землеробства, тому всі ці речі (при нашому великому експорті) несуть великий ризик для України. А якщо ми згадаємо, що виконання екологічної частини Угоди імплементовано в Україні десь на рівні 30−40%, в тому числі і в АПК, і те що у нас вже 2−3 роки бойкотуються закони про відходи тваринного походження (ми тільки ухвалили стратегію взагалі щодо відходів, в тому числі рослинних і тваринних), то це питання переноситься навіть не на рівень держави, а на рівень окремих компаній. Яким чином вони будуть давати собі раду з такими аспектами? Але можливість полягає в тому, що, знову ж таки — згадуємо суму 375 мільярдів євро, які можна спробувати отримати. І перші компанії, які будуть в цьому напрямку рухатися, щоб змінити загальну практику в Україні, будуть мати можливість отримати ці кошти», — заявив Баськов.

comments powered by Disqus

Останні додані

29 квіт. 2024 10:30:00

   Зменшення виробництва зерна в Україні відіб'ється на світовому ринку

29 квіт. 2024 09:50:00

  СТОВ «Дніпро»: нарощення показників — результати дистанційного супроводу КЦ АВМ

29 квіт. 2024 09:05:00

  Годівля позитивно впливає на показник тільності

26 квіт. 2024 12:55:00

  Молочна ферма — основа розбудови і розвитку господарства. Інтерв'ю з Валерієм Колошею

26 квіт. 2024 12:05:00

  Стартувала перевірка відповідності аграрного законодавства України європейському

26 квіт. 2024 11:30:00

  Життя стада починається з умов народження теляти

26 квіт. 2024 10:55:00

  Фермерам повернули бюджетні дотації на утримання худоби та землю

26 квіт. 2024 10:25:00

  Десятки підприємств України експортують молочні товари в ЄС, що свідчить про їх якість і безпечність — Тарас Висоцький

haber
news
blog