За підтримки |  

  сухостій, антибіотикорезистентність
Вибіркова сухостійна терапія: питання відкрите

 

Досі немає остаточної відповіді на питання, чи настав час повністю переходити на вибіркову консервацію вимені корів антибіотиком під час запуску. Поради експертів різняться. Досвід Нідерландів показує, що це можливо. Але в Данії, де практично позбулися інфекцій, викликаних Streptococcus agalactiae, захворювання повернулося разом зі збільшенням використання антибіотиків. Так, вибіркова консервація зменшує застосування протимікробних препаратів, але водночас спричиняє низку ризиків.

Те, що працює або не працює на невеликих європейських молочних фермах, може бути винятком для інших країн — як, приміром, США. Йдеться про великі комерційні молочнотоварні комплекси, які щотижня запускають 25, 50, 100 чи навіть 200 корів.

Американський науковець з Університету штату Вашингтон Лері Фокс вважає, що використовувати програму вибіркового застосування антибіотиків під час запуску корів доцільно на фермах із високим рівнем менеджменту поголів'я, де вона справді працюватиме. Водночас експерт переконаний, що немає вагомої причини рекомендувати цей метод усім фермерам без винятку. Втім, дедалі більше виробників молока схильні до вибіркової консервації вимені антибіотиком, особливо тоді, коли поголів'я має низький показник кількості соматичних клітин (КСК) та клінічних маститів. Більше того, в складних економічних умовах заощадження від 8 до 20 дол. на корову звучить привабливо.

На практиці

Приймати рішення використовувати новий метод завжди легше, коли хтось його вже спробував. Американський фермер Мітч Бруніг (Сок-Сіті, штат Вісконсін) вже близько року вибірково вводить коровам антибіотики під час запуску у своєму господарстві Valley Dairy. Відзначимо кілька важливих факторів:

  • менеджмент на фермі на високому рівні;
  • доять 450 корів, середня річна продуктивність 13 600 кг на голову;
  • показник КСК — 78 тис./мл.

Наразі у Valley Dairy під час запуску антибіотиками профілактують менше 20% тварин. При цьому в корів, яким не проводять терапію, не виникають нові інфекції.

«Коли перейшли на новий метод, у перші 60 днів утратили кілька корів — певно, через ендотоксичний шок, викликаний грам-негативними бактеріями», — відзначає фермер.

На початковому етапі всім коровам без винятку перед запуском у вим’я вводили внутрішній герметик. Нині його застосовують лише тоді, коли корові консервують вим’я антибіотиком. Щоб корова не потрапила у список кандидатів для цієї процедури, її перевіряють за чотирма пунктами:

1 — останній показник КСК;

2 — передостанній показник КСК;

3 — максимальний показник КСК під час лактації;

4 — наявність будь-якого лікування клінічного маститу.

Якщо один із перелічених показників перевищує 200 тис./мл або корову лікували від маститу під час лактації, її під час запуску піддають антибіотикотерапії. Старших тварин перевіряють навіть ретельніше, не пропускаючи жодний із критеріїв.

Також у господарстві щотижня перевіряють КСК в молоці новотільних корів. Це попереджає про стрибки показника, навіть якщо в новотільної корови відсутні ознаки клінічного маститу.

Для чого профілактувати мастит у сухостійний період

Перш ніж відмовитися від тотальної профілактики маститу в усіх корів перед запуском, пригадайте, чому цю практику використовують останні 40 років. Обробка корів на момент запуску має дві мети: вилікувати наявні інфекції та запобігти новим.

Перевагою терапії сухостійної корови є те, що можна використовувати більшу дозу протимікробного препарата, який діятиме тривалий період. Сучасні антибіотики достатньо ефективно діють проти збудників контагіозного маститу. Але можуть дати збій у боротьбі з коліформними та іншими бактеріями зовнішнього середовища.

Понад 30 років науковцям відомо, що середній показник нових інфекцій у необроблених корів під час сухостійного періоду становить 8−12%. Так, існують сумніви, що тривала дія антибіотику може відвернути появу нових інфекцій під час лактації. Однак «килимова» сухостійна терапія діє ефективніше проти нових інфекцій, ніж селективна. Крім того, перша пов’язана з меншою кількістю випадків клінічного маститу та нижчим показником КСК після отелення.

Існує так званий «стадний ефект», тобто в одних стадах вибіркова терапія сухостійних корів матиме кращі результати, ніж в інших. Це залежить від рівня менеджменту сухостійних корів на фермі, а також від того, наскільки прискіпливо корів відбирають для терапії.

Відомо, що один із каналів дійки не закривається повністю протягом шести тижнів сухостою. З цієї причини рекомендують використовувати внутрішні герметики. Однак бажаний ефект навряд чи можна отримати без застосування антибіотиків під час запуску та суворого дотримання гігієнічних норм на момент його введення. Ризик занесення в канал дійки нових інфекцій зростає, якщо кінчики дійок не обробляють та не дезінфікують належним чином.

Без уведення герметика або антибіотика під час консервації вимені зростає рівень зараження новими інфекціями під час отелення. Тому утримання та менеджмент сухостійних корів мають критичне значення для профілактики захворювань.

Антибіотикорезистентність та залишки антибіотиків у молоці

Основним аргументом застосування вибіркової терапії сухостійних корів є зменшення використання антибіотиків, що, зі свого боку, зменшить ризик антимікробної резистентності.

«Таке побоювання виникає, коли антибіотики використовують необґрунтовано. Але у разі профілактичного застосування протимікробних препаратів під час запуску причина зрозуміла — лікувати наявні інфекції та запобігати новим. Більше того, не існує доказу того, що саме „килимова“ терапія сухостійних корів спричинила резистентність збудників маститу до антибіотиків», — зауважує професор Університету штату Вашингтон Лері Фокс.

Дослідження Університету штату Теннессі не виявили випадків, що підтверджують зростання антибіотикорезистентності. У США зменшується ризик потрапляння до споживачів молока із залишками антибіотиків. Відсоток молока з позитивним результатом на антибіотики скоротився з 0,03% у 2007 році до 0,01% у 2016-му.

«Проблема в тому, що незмінним залишається відсоток недобросовісних виробників. У 2007 році їх кількість становила 0,1%, а з 2012-го залишається на позначці 0,06%. Лише окремі стада мають проблеми, а переважна більшість молочних ферм здатна постачати молоко без антибіотиків», — говорить експерт.

На його думку, проблема криється в кількох десятках стад, і перехід на вибіркову терапію решти навряд чи зменшить відсоток несортового молока.

Затрати і ефективність

Необхідні подальші дослідження економічної ефективності вибіркової терапії сухостійних корів. В Університеті штату Міннесота під час вивчення практики використання цього підходу було встановлено, що заощадження становить 2,62 дол. на корову. Додаткові витрати на збір і лабораторне дослідження проб та лікування дійних корів порівняли із заощадженнями, пов’язаними з меншим (на 48%) використанням антибіотиків. Перед використанням вибіркового лікування корів потрібно розуміти, чи це економічно вигідно.

Безсумнівно, вибірковий запуск корів з антибіотиками може зекономити кошти завдяки меншому використанню антибіотиків. Деякі молочні ферми з відмінним менеджментом і контролем маститу ефективно використовують програму вибіркового застосування антибіотиків під час запуску. Проте досі немає переконливої причини рекомендувати її всім без винятку.

За матеріалами журналу «Молоко і ферма» № 3 (46), червень 2018

comments powered by Disqus

Останні додані

24 жовт. 2018 15:30:00

  Вибіркова сухостійна терапія: питання відкрите

9 жовт. 2018 15:00:00

Буряковий жом: як не розгубити поживність

2 жовт. 2018 13:30:00

Бізнес і закони природи

11 вер. 2018 13:00:00

Буряковий жом: знати і зберегти цінність

29 серп. 2018 11:30:00

Профілактика та лікування маститів: естонський досвід

15 серп. 2018 11:00:00

Мастити й антибіотики: американський підхід

26 лип. 2018 12:30:00

Ефективність кормовиробництва: скільки корів може прогодувати гектар

11 лип. 2018 14:50:00

Попереду планети всієї