Компостування: букви вивчили, залишилось навчитися читати

 

З одного боку, гній — джерело цінних поживних речовин, здатних відновити родючість ґрунту і заощадити на мінеральних добривах або ж зовсім відійти від їх використання. З другого — це все-таки відходи, які треба правильно утилізувати. Один із способів переробки гною — компостування. Як ринок реагує на компост і послугу з компостування, розповідають уже добре відомі читачеві з попередніх номерів журналу засновник групи компаній OПЄ Сергій Прокопенко та керівник напрямку OПЄ ОРГАНІК Володимир Малиновський.

МіФ: У 2020 році ви вивели на ринок України унікальну послугу з компостування, які проміжні результати роботи?

Володимир Малиновський: Те, що ми запропонували цього року фермерським господарствам України, належить до інновацій, і відгуків наразі зовсім небагато, але втішає той факт, що всі без винятку клієнти визнають професіоналізм нашої команди та високу якість виробленого нашими бригадами компосту з високим умістом діючої речовини.

Станом на кінець липня маємо інформацію, що восени вже 8 господарств будуть вносити на свої поля вироблений фахівцями ОПЄ ОРГАНІК компост із гною ВРХ та посліду птиці. Тому одне з завдань наступного року — спільно стежити за результатами на полях.

Стрімко набрати обертів з надання послуг із компостування, як ми планували до початку карантину, а згодом, як виявилось, ще і в один з найпосушливіших років за останні пів століття без державної підтримки та при дефіциті власних ресурсів дуже важко. Так, є послуга — і це добре. Втім, вийти на відкритий діалог із більшістю власників поки що не зовсім вдається.

Сергій Прокопенко: До зазначених Володимиром причин, на жаль, додалася ще одна, на наш погляд — найважливіша! На одному з семінарів на базі фермерського господарства — нашого партнера, де було близько 50 учасників (власників та керівників підприємств), я звернувся до аудиторії з запитанням: «Якщо виготовите компост і отримаєте в полі результат, готові поділитися досвідом? Підніміть руку». Жодної піднятої руки. Як на мене, це показник того, що виробники закриті. Також це пряме свідчення того, як сьогодні поводиться ринок.

Я дуже розумію таку поведінку. Послуга з компостування нова. З точки зору власника, замовити її — це такі ж само ризиковані інвестиції, як і купити обладнання для компостування. І якщо фермер ризикнув, то він, як інвестор, хоче зібрати вершки і мати конкурентну перевагу, таким чином захищаючи свій бізнес.

Ось такі проміжні результати і така на сьогодні ситуація з компостуванням. Однак, незважаючи ні на що, ми рухаємось далі!

У червні цього року ринкові подано унікальну пропозицію: 50% від ціни на послуги з компостування мобільними бригадами ОПЄ ОРГАНІК компенсувала компанія-партнер Eggersmann (Німеччина). Тобто послуга стала ще доступнішою. Це була пропозиція для 25 підприємств Полтавського регіону — сконсолідованих за територіальною ознакою і за обсягами відходів. Проте фермери Полтавщини дуже мляво на це відреагували, попри те, що собівартість виробництва компосту виявилась найнижчою не тільки в Україні, а й у світі.

З цією ж пропозицією ми звернулись до сільгоспвиробників Київського регіону й досить швидко завантажили наше обладнання майже на 90%. Більше того, перейшли до переговорів з підписання передконтрактів на перше півріччя 2021 року.

Цей випадок і досвід показали не тільки млявість ринку, а й те, що впроваджувати інноваційні технології в період кризи спроможні лише господарства-флагмани, які вміють заробляти та заощаджувати гроші і які розуміють, що внесення гною, як то кажуть, «з-під хвоста» — це шлях у нікуди.

В останніх числах липня на базі одного з агрохолдингів Київської області закладено майданчик для демонстрації повного циклу компостування. Це довгостроковий експеримент, який включатиме аерацію й дослідження. Зокрема, замовник законтрактував послугу з аерації ОПЄ ОРГАНІК на 5 тис. т сировини. Крім того, спільно з експертами — науковцями Інституту ґрунтознавства планується зробити заміри, аналізи і все інше, щоб отримати фактичні показники й зафіксувати дію компосту на ґрунт та урожайність культур, а також оцінити реальну економічну вигоду од використання переробленої органіки.

Такі спроби в нас були і з іншими замовниками, але на їх вимогу отримані позитивні результати, на жаль, не можна було оприлюднити. Сподіваюся, що цього разу результати нашої спільної роботи будуть доступні всім.

Невелике уточнення по вищезгаданому проекту. Відходи замовника — це гній ВРХ, органічні відходи елеватора, торф. Вони хочуть спробувати різні види сировини, щоб побачити, який буде кінцевий продукт і які будуть результати в бункері комбайна (наприклад, зерно), щоб розуміти, на чому надалі фокусуватися. Тобто дотримуються стратегії, на якій побудована вся світова практика: спочатку використовуємо в себе на полях всю органіку у вигляді компосту (свій органічний потенціал), а потім додаємо з мінеральних добрив те, чого не вистачає. Саме такий принцип закладено в експеримент.

МіФ: Чи економічно вигідно замовляти послугу з компостування органіки?

С.П.: Однозначно вигідно. За інформацією наших замовників, собівартість виробництва рослинницької продукції знижується в середньому на 40% залежно від застосовуваних технологій. Є компанії, де взагалі не було гною в обігу і він просто за безцінь продавався, там, як показують економічні розрахунки, з використанням компостування і компосту собівартість знижується на 90%. Ті, хто вносили гній і перейшли на компост, у деяких випадках досягали зниження до 50%. Завдяки чому отримується такий економічний ефект?

1 — Логістика. Часто транспортування сировини в обсягах зменшується щонайменше у два рази.

2 — Доступність форми поживних елементів. Я не агроном, тому спираюсь на дані наших замовників щодо вмісту в компості поживних речовин у доступній формі. За їхніми словами, завдяки компосту вони можуть скоротити витрати майже в 10 разів порівняно з рідкими добривами, які їм доводиться купувати. Чи можна таким чином рахувати економіку? Я б цього не робив, бо вміст поживних речовин і їх доступність у добриві — це одна справа, зовсім інша річ — потреби рослини, вона не візьме більше, ніж їй потрібно. Для мене результат — це те, що маємо в бункері у вигляді продукції.


Повна версія статті опублікована в журналі «Молоко і ферма» № 4 (59) , серпень 2020.

Замовити номер можна в друкованому або електронному форматі.

Контакти: molokoiferma@dykun.com.ua або +38 (067) 236-01-67

comments powered by Disqus

Останні додані

5 черв. 2023 10:30:00

Енергозбереження в молочному скотарстві

22 бер. 2023 10:00:00

Консерванти для сінажу: плацебо чи дієвий інструмент?

29 бер. 2022 12:30:00

Рекомендації до проведення посівної 2022

10 лют. 2022 11:50:00

Демотивація: шукаємо причини

25 січ. 2022 13:30:00

Корова не встає. Чому? Що робити?

11 січ. 2022 13:40:00

Новотільні корови: усуваємо помилки управління

21 груд. 2021 12:45:00

П’ять міфів про класичний сінаж

7 груд. 2021 13:35:00

Кульгавість у корів. Де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 2. Де можемо здобути

haber
news
blog