Про це в ефірі Agro FM розповів голова Громадської спілки «Асоціація з інтеграції НАССР» Владислав Веремеєнко.

За його словами, великі підприємства не можуть працювати без HACCP. Цього вимагають їх партнери, тим більше, якщо продукція експортується.

Натомість серед малих підприємств ситуація з впровадженням HACCP набагато гірша. Їм не потрібен експлуатаційний дозвіл, достатньо надіслати папери декларативним способом. Так вони потрапляють до реєстру Держпродспоживслужби, і їх перевірятимуть планово або позапланово, якщо надходитимуть скарги від споживачів.

«У відділі кулінарії одного черкаського супермаркету продавали млинці з куркою, якими отруїлися 30 людей. Після позапланової перевірки супермаркет оштрафували на 130 тис. грн. Я думаю, що така сума штрафів змусить підприємства більш ретельно контролювати якість своїх товарів», — говорить фахівець.

Також додає, що для впровадження НАССР в першу чергу потрібно познайомитись з вимогами законодавства (основний закон про безпечність харчових продуктів № 771 і № 590).

«Система НАССР — це аналіз ризиків. За порушення норм виробник може нести не тільки адміністративну, але й кримінальну відповідальність. Є два уніфіковані акти, по яким проходить перевірка: акт про інспектування і про аудит. На перший раз підприємство без системи НАССР штрафувати не будуть, напишуть тільки припис. Ще за одне порушення для юридичних осіб штраф складатиме 30 мінімальних зарплат (142 тис. грн у 2020 р.), для фізичних осіб — 15 (71 тис. грн). Існує багато супутніх штрафів — мінімальний 25 тис. грн», — зауважив Веремеєнко.