«Передусім, на жаль, змушений розвіяти радість багатьох — ЄСПЛ не зобов'язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася в багатьох ЗМІ», — пише Мартинюк.

На думку чиновника, видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, тому що Україна — суверенна держава. Понад те, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім'я загального блага.

«Проте, попри відсутність швидкого ефекту, важливість цього рішення величезна», — зазначає Мартинюк.

Уперше інституція такого рівня визнала, що в тому вигляді й формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і неспівставний із метою, яку переслідує.

Тобто, ніхто не заперечує право держави формувати політику і захищати економічні інтереси на свій розсуд, проте в цьому випадку йдеться про застосування надмірної сили при такому захисті.

«Нинішнє рішення необтяжливе для українського бюджету — глобальних компенсацій суд позивачам не присудив. Однак воно відкрило кілька важливих можливостей. По-перше, подано приклад, який можуть наслідувати й інші власники паїв, і за відсутності помітних поліпшень у держрегулювання цієї сфери, позови вже не зведуться до 3000 євро компенсації, як зараз», — зазначає Мартинюк.

За дуже символічного збігу, в земельних відносинах в Україні відбулося кілька важливих тектонічних зрушень.

Парламент законопроектом № 7060 щодо стимулювання розвитку фермерських господарств затвердив в Україні французьку модель ведення агробізнесу.

Вона передбачає, якщо сімейна ферма орендує землю обсягом до 5 га, то після 7-ми років роботи на ній має право приватизувати ділянки.

Для цієї категорії сільгоспвиробників будуть проводитися окремі земельні аукціони, на них виставлятиметься не менше половини всіх земель, переданих у користування на торгах в попередньому звітному періоді.

До слова, ці землі не потрапляють під дію мораторію.

Ще одне довгоочікуване нововведення — впорядкування норм безоплатної приватизації державних земель, яка з першого дня свого існування несла серйозні корупційні ризики.

Після набору критичної маси таких земельних поліпшень, приводів зустрічатися в Європейському суді у держави Україна з власними громадянами буде менше.

«По-друге, у прихильників земельної реформи з'явився додатковий аргумент, оскільки навіть найпалкіші популісти навряд чи зможуть аргументовано довести, що ЄСПЛ виконує замовлення земельних олігархів і латифундистів», — додає Мартинюк.

У цілому рішення ЄСПЛ — це не остаточна перемога. Але це нова, потужна зброя у боротьбі для її досягнення.

epravda