Про європейський підхід до ведення бізнесу, про еволюцію кормозаготівлі та власне становлення розповідає директор ТОВ «Пьотінгер Україна» Вадим Андрущак.

― Вадиме Івановичу, якою вам пам’ятається наша молочна галузь 10 років тому?

― Пригадую 2006 рік як час бурхливого росту економіки. На міжнародному ринку відчувався значний попит на молочну сировину, і вона зростала в ціні. Це був період стабільного курсу гривні відносно долара й масової валютної іпотеки. На екрані телевізора був Віктор Андрійович і були великі сподівання, що все в нас буде тільки добре. Якщо ж говорити про молочні ферми, то чомусь пригадується повна відсутність розуміння виробництва як системи, і годівлі — як її невід'ємної складової. Собівартість виробництва молока потрібна була лише як показник для бухгалтерської звітності, а не як підприємницький інструмент. Силос тоді був з радянським запахом.

― Якою є оцінка заготівлі грубих кормів в українських господарствах десятиліття тому?

― З якими основними труднощами зіткнулися?

― Чи виправдалися сподівання і чи відбулися реальні зміни в якості грубих кормів?

― Як змінилось за цей час ставлення виробників до себе самих і молочного бізнесу?

Відповіді на ці та інші питання читайте у розділі «Інтерв’ю» або за посиланням.