За попередніми даними Мінагро, станом на 1 червня 2025 року в присадибному і промисловому секторі України утримується 2 млн. 169,9 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн. 149,4 тис. корів. Порівняно до 1 травня 2025 року, поголів'я ВРХ в Україні скоротилося на 10 тис. голів (-0,5%), а чисельність корів скоротилася на 3,9 тис. голів (-0,3%). Порівняно до 1 червня 2024 року поголів'я ВРХ скоротилося на 189 тис. голів (-8%), у тому числі корів — на 104 тис. голів (-8%). Близько 42% тварин утримується на промислових підприємствах, а 58% — в господарствах населення.

В промисловому секторі утримується 918,6 тис. голів ВРХ, що на 3 тис. голів менше (-0,3%) відносно 1 травня 2025 року. Поголів'я корів становить 382,3 тис. корів і зменшилося на 100 голів (-0,03%) за останній місяць. За останній рік поголів'я ВРХ на підприємствах скоротилося на 1 тис. голів (-0,1%), але кількість корів збільшилася на 3,7 тис. голів (+1%).

В присадибному секторі знаходиться 1 млн. 251,3 тис. голів ВРХ, що на 7 тис. голів менше (-1%) порівняно до 1 травня 2025 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 червня 2025 року становила 767,1 тис. голів, що на 4 тис. голів менше (-0,5%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 188 тис. голів (-13%), а кількість корів зменшилась на 107 тис. голів (-12%).

Георгій Кухалейшвілі зауважує, що скорочення поголів'я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію. Існують передумови до релокації господарств з Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Фермери зможуть перевезти лише частину поголів'я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів'я.

Окрім прифронтових областей, поголів'я ВРХ скоротилося на сільгосппідприємствах Закарпатської та Чернівецької області, що ймовірно пов’язано с тим, що вони працюють над своєю ефективністю та збувають непродуктивних корів. Невизначеність на ринку та зниження закупівельних цін на молоко-сировину не сприяють збільшенню поголів'я корів в промисловому секторі, а фермери зосереджені на скороченні виробничих витрат.

Багато фермерів не інвестують в збільшення поголів'я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення.

Ситуацію з ящуром в Угорщині та Словаччині, вдалося локалізувати, що дозволило зняти більшість обмежень і відновити торгівлю. Подальше поширення хвороби наразі не фіксується, що дає підстави для обережного оптимізму. Втім, заходи біологічної безпеки на МТФ мають велике значення для попередження поширення хвороби в Україні.

За попередніми даними Мінагро, найбільше зростання чисельності поголів'я корів зафіксовано на сільськогосподарських підприємствах Львівської області (+11%), Тернопільської області (+5%), Хмельницької області (+5%), Київської області (+4%), Волинської області (+4%) порівняно до 1 червня минулого року.

В регіональному розрізі близько 55% тварин від загального поголів'я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях:

Хмельницька область — 196,6 тис. голів;

Полтавська область — 177,4 тис. голів;

Вінницька область — 174,7 тис. голів;

Одеська область — 137,7 тис. голів;

Тернопільська область — 134,5 тис. голів;

Черкаська область — 125,4 тис. голів;

Чернігівська область — 124,2 тис. голів;

Житомирська область — 114,6 тис. голів.

Пресслужба Асоціації виробників молока