Господарство співпрацює з науковцями із Інституту НААН, тому більшість процесів, які стосуються утримання та відгодівлі тварин тут ще й науково обґрунтовані: однотипна система відгодівлі, розподіл тварин за фізіологічним станом і надоями.

У корови Долі, яка й народила четверню, кілька років були проблеми із репродуктивною функцією – після народження першого теляти, вона кілька років не могла завагітніти.

В Інституті тваринництва, під керівництвом кандидата сільськогосподарських наук Олексія Сушка, було створено допоміжну репродуктивну технологію АКРФ (активізація та корекція репродуктивної функції), яка допомогла корові знов стати мамою.

Олексій Сушко зазначає, що четверня у цієї корови стала для нього скоріше сюрпризом, тому що ще кілька років ДП «Червоний шлях» потерпало від того, що у молочному стаді було дуже багато ялових корів. Проте за допомогою фахівців із Інституту тваринництва НААН проблему вдалось вирішити – застосували біотехнологічні методи, які впливали на яєчники, частково використали кріоконсервовану сперму, яка була заготовлена за Харківською технологією асептичного отримання, кріоконсервування та використання сперми бугаїв-плідників.

«Поголів’я у «Червоній хвилі» становить 300 корів, українська чорно-ряба порода. Два роки тому половина з них були яловими. Зараз ми ситуацію кардинально змінили: вихід телят — 90%. Варто зазначити, що високопродуктивні молочні корови часто страждають від безпліддя – лактаційна домінанта «давить» репродукційну. Але завдяки технологіям, які ми застосовуємо близько 15 років таку ситуацію можна змінити», — розповідає кандидат сільськогосподарських наук Олексій Сушко.
Цікаво, що в Україні корови уже народжували четверню. Близько 8 років тому це трапилося також у одному з господарств на Харківщині, а 2006 р. — на Дніпропетровщині, де у приватному господарстві семилітка Тереза привела четверо телят навіть без штучного запліднення.

Kurkul.com