За її словами, дехто з аграріїв вносив частково, є малі фермерські підприємства, які проводили посів без внесення мінеральних добрив з надією зробити це навесні. А деякі підприємства взагалі відмовились проводити посів озимих. Відсутність мінеральних добрив стала однією з причин певного скорочення посівних площ під озимі.

«За результатами проведеного моніторингу серед суб'єктів господарювання області, аграріями під посів озимих культур урожаю 2023 року внесено мінеральних добрив 40−50% від показника 2021 року. Якщо ж говорити про забезпеченість мінеральними добривами сільськогосподарських підприємств регіону, то вона складає 50−60% до потреби», — зазначила Ніна Добринська.

Заступниця директора департаменту додала, що, попри це осінню посівну на Житомирщині оцінено як успішну й озимі культури збереглися за зиму в доброму стані.

Також Ніна Добринська розповіла про підготовку в Житомирській області до весняних робіт. Так, з її слів, половина підприємств планують сіяти ранні зернові культури власним насіннєвим матеріалом урожаю 2022 року, більш фінансово спроможні підприємства будуть закуповувати посівний матеріал.

«За оперативними даними агроформування області забезпечені посівним матеріалом ранніх зернових культур до 80%. Обмеженість обігових коштів зумовили проблеми з логістикою та експортом позаторішнього та тогорічного врожаю, у деяких аграріїв склади переповнені зерном ще з 2021 року. Ціни на зернові також не додають оптимізму», — сказала Ніна Добринська.

Загалом під врожай 2023 вся посівна площа може бути збільшена на 28,7 тис. га або на 3% у порівнянні з попереднім роком та складе 1,1 млн га.