Як показує практика, у зв’язку із набранням чинності Законом № 2275, більшість положень статутів Товариств, затверджених до червня 2018 року, не відповідають нормам вказаного закону.

Законодавством було встановлено строк до 17 червня 2019 року аби Товариства мали можливість привести свої статути у відповідність до прийнятих змін та нововведень. Після настання вказаної дати, положення статуту, які не відповідатимуть законодавству, втратять свою чинність і не підлягатимуть застосуванню.

Якщо не внести змінив статут, то Товариство може і далі функціонувати на підставі свого статуту. Така позиція має право на існування, оскільки чинним законом не передбачено жодної санкції за не приведення статуту Товариства у відповідність Закону № 2275, а єдиним наслідком не вчинення вказаних дій є втрата чинності деяких положень установчого документу.

Однак, в даному випадку доцільно говорити не про відповідальність або вплив з боку державних органів, а про переваги, які надає Закон № 2275 та які учасники мають право закріпити в статуті свого Товариства.

Серед причин, які змушують замислитись над необхідністю приведення статуту Товариства у відповідність до Закону № 2275-VIII, можна виокремити наступне:

• відмова скрупульозних контрагентів та банків від співпраці з Товариством, яке діє на підставі статуту, що суперечить положенням чинного законодавства;
• відмова від прийняття документів для участі у тендерах або дискваліфікація учаника;
• економія часу та фінансів в майбутньому (відповідно до Закону № 2275-VIII в статуті можна не зазначати: адресу місцезнаходження Товариства; розмір статутного капіталу; інформацію про засновників та розмір, належних їм часток; види діяльності та ін. Таким чином, виклавши статут Товариства у новій редакції й виключивши вказані відомості, в майбутньому можна затверджувати відповідні зміни без реєстрації нової редакції статуту);
• можливість передбачення в статуті обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників Товариства;
• можливість передбачення в статуті детального порядку вступу до Товариства та виходу з нього (що може бути корисним для залучення додаткового фінансування на розвиток вашого бізнесу);
• можливість передбачення в статуті індивідуальних положень з загальних питань діяльності Товариства, які вже врегульовані в законі (наприклад: передбачення додаткових випадків скликання загальних зборів; віднесення до виключної компетенції загальних зборів учасників інших питань, ніж передбачених законом; передбачення іншого порядку реалізації переважного права учасників Товариства; передбачення іншого строку, порядку, розміру та способу проведення розрахунків з учасником, що виходить з Товариства, а також порядку вибору суб'єкта оціночної діяльності; та ін.).

Отже, приводити статут Товариства у відповідність до закону № 2275-VIII чи ні — вирішувати лише учасникам такого Товариства. Однак, при прийнятті рішення з цього питання, слід пам’ятати про те, що статут це не просто документ, який необхідний для створення та існування Товариства, а це основний внутрішній акт, який регулює питання створення, діяльності та припинення Товариств, визначає та захищає права й інтереси його учасників, забезпечує стабільну та ефективну роботу Товариства.