агросектор,
виробництво
У вітчизняному агросекторі — недооцінені основні засоби
Наслідком недооцінки основних засобів виробництва в сільському господарстві є знівельовані абсолютні та відносні фінансово-економічні показники галузі, зокрема амортизаційні відрахування, собівартість, фінансовий результат та рентабельність агровиробництва.
Про це заявив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук.
За його словами, за останні 10 років основні засоби виробництва у сільському господарстві були дооцінені лише на 43%, тоді як в інших галузях національної економіки — майже у 9 разів, зокрема, у промисловості — у 6,3 разу.
Питання переоцінки сільськогосподарського майна актуалізується в умовах постійної інфляції при досить високих темпах зростання цін на галузеві основні засоби, зауважив експерт.
За даними Державної служби статистики України, первісна (переоцінена) вартість основних засобів сільського господарства, мисливства та надання пов`язаних із ними послуг на кінець 2018 року склала 399,5 млрд. грн, або 4,1% від загальної вартості основних засобів національної економіки України.
При цьому, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, реальна ринкова вартість основних засобів сільського господарства, мисливства та надання пов`язаних із ними послуг на кінець 2018 року мала б перевищувати дані Держстату майже у 2,5 разу і складати 923,6 млрд грн.
«У такому випадку амортизаційні відрахування, що відображаються у собівартості сільськогосподарської продукції склали б не 28,7 млрд грн, як відображено у статистичних даних, а реальну справедливу величину, необхідну для розширеного відтворення основного капіталу, — 64,7 млрд грн (923,6 млрд грн х 0,07)», — пояснив Олександр Захарчук.
Наразі ж, зазначив він, із визначенням реальної ринкової вартості основних засобів складається парадоксальна ситуація. Протягом 2018 року було введено в дію нових основних засобів на 55,1 млрд грн, а вибуло — лише на 28,7 млрд грн. Адже основні засоби агровиробництва, що списуються, обліковуються в цінах їх придбання — тобто в цінах ще 10−15−20-річної давнини, а придбаваються вони вже у сьогоднішніх — більш високих — цінах.
Необ'єктивність показників Держстату і, як наслідок, інформаційної бази макроекономічного характеру, обумовлюють недостатню обґрунтованість державної регуляторної політики в частині розвитку сільського господарства. Внаслідок цього можуть прийматися необ'єктивні рішення щодо державного регулювання сільського господарства та системи його оподаткування, а також занижується фактична капіталізація сільськогосподарських підприємств, що обмежує, зокрема, їх можливості щодо залучення кредитних та інвестиційних ресурсів, висловив занепокоєння експерт.
«Виправити ситуацію можна двома шляхами: провести масову переоцінку основних засобів сільгоспвиробництва за справедливою ринковою вартістю відповідно до розробленої науковцями Інституту аграрної економіки методики експертної оцінки або здійснити разову загальногалузеву індексацію балансової вартості основних засобів», — підсумував Олександр Захарчук.