«На прифронтових територіях ситуація надзвичайно складна. Заміновані поля, постійні обстріли, пошкоджена інфраструктура для зберігання врожаю та посуха роблять аграрне виробництво надзвичайно небезпечним і часто неможливим. Однак ці території є важливими для продовольчої безпеки країни, аграрії там потребують особливої підтримки».

Від початку деокупації державними зусиллями вдалося розмінувати близько 400 тисяч гектарів. Проте для ефективного використання цих земель аграріям потрібні сучасні технології, що вимагає додаткових фінансових ресурсів, які наразі важко отримати.

«Значною перешкодою для виробництва є обмежений доступ до фінансування. Багато виробників не можуть скористатися кредитами через те, що прифронтові території визначені як „червоні зони“, де банки неохоче надають послуги. Аграрії часто змушені залишати оброблені сільськогосподарські угіддя через натиск ворога та втрачати частину врожаю. На даний момент, аграрії „червоних зон“ отримують погектарну допомогу від держави у розмірі 2000 грн, що недостатньо для покриття витрат. Фінансова підтримка для цих регіонів є критично важливою. Для тих виробників, які були змушені покинути зону окупації, потрібно „заморозити“ кредити. Це питання, які активно піднімає ВАР», — підкреслив Денис Марчук.

ВАР також виступає за продовження дії програми «5−7-9» після березня 2025 року та збільшення кредитних лімітів.

«Необхідне збільшення лімітів фінансування з 90 млн до 150 млн грн та пролонгація програми „5−7-9“. Для агросектору важливо, щоб фінансова підтримка була довгостроковою і доступною. Продовження програми і підвищення лімітів фінансування дозволить виробникам планувати майбутню посівну вже зараз, що є критично важливим для наступного сезону», — наголосив заступник голови ВАР.

uacouncil.org