корови,
копитні ванни,
міжпальцевий дерматит
Чому копитні ванни не завжди запобігають пальцевому дерматиту
На деяких фермах копитні ванни допомагають ефективно контролювати інфекційні захворювання ратиць у стаді. На інших вони не приносять жодної користі, незалежно від того, який розчин використовується. Причина такої різниці часто полягає в тому, як ванна спроектована, обслуговується та інтегрована в програму здоров'я ратиць.
Що ж робить копитну ванну ефективною, а не просто рутинною процедурою?
Міжпальцевий дерматит — найпоширеніше інфекційне захворюванням ратиць у молочної худоби. Потрапляючи в стадо, він швидко поширюється. Копитні ванни відіграють вирішальну роль у запобіганні реінфекції та новим ураженням.
Все починається з дизайну ванни. Дослідження показують, що її довжина і ширина значно впливають на ефективність. Ванна має бути щонайменше три метри завдовжки, щоб забезпечити занурення копита задніх кінцівок три-чотири рази під час проходу. Ширина за рівнем підлоги має становити 50−60 см, щоб корови могли проходити в одну шеренгу, а не переступати з боку в бік по краях. Якщо корови можуть уникнути процедури, вони це зроблять.
Вибір препарату також має значення. Сульфат міді (3−5%) залишається найнадійнішим у боротьбі з пальцевим дерматитом. Однак його зростаюча вартість і вплив на навколишнє середовище викликають постійне занепокоєння. Формалін пропонує аналогічну ефективність, але несе ризики для здоров'я і все частіше обмежується в застосуванні. Важливо підтримувати рН розчину від 3 до 5,5, оскільки за межами цього діапазону ефективність знижується навіть при правильній концентрації.
Антибіотики для копитних ванн не рекомендуються, оскільки не приносять жодної додаткової користі та сприяють розвитку резистентності бактерій до них. Комерційні суміші, що не містять міді, привертають увагу, але результати неоднозначні. Слід розглядати лише препарати з підтвердженою незалежними дослідженнями дією. На практиці найефективнішими залишаються сульфат міді та формалін.
Однак навіть правильний препарат не діятиме при поганому управлінні копитними ваннами. Ванну необхідно оновлювати до того, як вона стане надмірно забрудненою гноєм. У більшості випадків це означає зміну розчину після кожних 150−200 проходів корів. На фермах з чистішими коровами кількість проходів можна збільшити до 300. Якщо корови дуже брудні, навіть 150 проходів може бути забагато. Коли чекати довше, активні інгредієнти нейтралізуються, що робить ванну неефективною.
Частота використання повинна відповідати рівню ризику захворювання. У стадах з частими спалахами пальцевого дерматиту ванни слід організовувати чотири рази на тиждень. Процедуру необхідно проводити кілька днів поспіль, оскільки послідовний вплив створює кумулятивний хімічний ефект і обмежує бактеріальне відновлення між обробками. Як тільки хвороба буде під контролем, частоту можна зменшити до двох-трьох разів на тиждень. Пропуск тижнів або нерегулярне застосування ванн дозволяє хворобі відновитися.
Важливо не забувати про нетелей та сухостійних корів, в яких часто захворювання протікає безсимптомно. Для них також слід організовувати ванни, інакше існує постійний ризик повторного занесення інфекції, щойно вони потрапляють у доїльну групу.
Ефективний контроль пальцевого дерматиту часто починається саме в цих групах тварин. Якщо захворювання спостерігається в дійному стаді, профілактику слід починати з сухостійних корів і нетелей. У нетелей ранні ураження можуть розвинутися задовго до отелення, а сухостійні корови можуть бути носіями дрімаючої інфекції, яка спалахує після отелення. Включення цих груп в програму обробки ратиць, навіть раз на тиждень, може знизити ризик зараження та покращити довгостроковий контроль захворювання.
Слід зауважити, що копитні ванни не компенсують погану гігієну алей в корівниках, недостатню розчистку ратиць або непослідовне виявлення уражень. На фермах, де проходи залишаються брудними і вологими або розчистка затримується на місяці, навіть найкращий протокол використання ванн не принесе бажаних результатів. Коли ж використовувати ванни як частину системи, що включає чисті алеї, регулярну розчистку копит, належне лікування уражень та ведення обліку, вони стають надійною та економічно ефективною лінією захисту.
Необхідно періодично оцінювати протоколи використання копитних ванн: вимірювати об'єм ванни, підраховувати кількість проходів, перевіряти концентрацію препарату і рівень рН, а також спостерігати за тим, як корови рухаються через ванни.
Управління копитними ваннами не складне, але повинно бути послідовним. При правильному використанні вони підтримують щоденну профілактику захворювань і знижують довгострокові витрати на лікування.
За матеріалами farmtario.com