Шановний читачу, продовжуємо розмову про ключові індикатори ефективності молочнотоварної ферми. Як відомо, американські та канадські фермери та їхні асоціації використовують чотири метрики (про це ми розповідали в «Молоко і ферма» № 4/2025):

• конверсія корму;
• сукупне добове виробництво молочного жиру й протеїну;
• дохід після вирахування витрат на корм для дійних корів;
• продуктивне довголіття стада.

У попередньому номері журналу «Молоко і ферма» (№ 5/2025) ми детально розглянули конверсію корму, на черзі — підходи до визначення сукупного добового виробництва молочного жиру й протеїну, вираженого кілограмами, та як отриманий показник використати для поліпшення роботи.

Як рахувати і на що орієнтуватись

Показник сукупного виробництва молочного жиру й протеїну можна рахувати за добу, лактацію, рік, 305 днів лактації як на фуражну, так і на дійну корову. Наприклад, добовий надій на корову на фермі становить 35 кг молока з умістом жиру 3,6% і протеїну — 3,2%:

35 кг x (3,6% + 3,2%) = 2,38 кг

Якщо ж ферма доїть 40 кг молока на корову на день, а вміст жиру на рівні 4,2% і протеїну — 3,4% то сукупне виробництво жиру й протеїну буде 3,04 кг.

Нагадаємо, що основними драйверами доходу на корову в день є не літри, а сухі речовини молока, бо саме за них платить молочний завод.

На думку спеціалістів компанії Cargill, одного з глобальних лідерів з технологій ВРХ, треба мати такий мінімальний показник виходу жиру й білка — >=2,7 кг/добу на корову, — щоб увійти в категорію ефективних гравців на світовому ринку молока.

Особисто мене надихають результати роботи реальних майданчиків з виробництва молока, зокрема сімейних ферм Wonder Cow, що у США (табл. 1).

Таблиця 1.

Основні виробничі показники сімейних ферм Wonder Cow (США)

За інформацією відомого канадського нутриціоніста Даніела Скотгорна (Daniel Scothorn), в Канаді на топових фермах вихід жиру і протеїну становить від 3,5 до 3,8 кг. При цьому найкращим показником для світової молочної галузі вважається 3−3,5 кг жиру і протеїну на корову на день.

Де знаходимось ми? Наведу приклад молочної ферми в Україні, яка поділилась даними за останні 10 років (графік 1), — до позначки 2,7 кг залишається не так багато.

Графік 1.

Динаміка виробництва жиру і протеїну на одній з МТФ України у 2014−2025 роках

Породний аспект

Шукаючи відповідь на питання, як збільшити вихід жиру і протеїну, хтось може подумати, що потрібна інша порода корів. Давайте звернемось до статистики. При аналізі племінних записів різних країн, бачимо, що безумовним лідером є голштинська порода американської селекції, яка вже в 2021 році мала сукупний показник жиру й протеїну 3,02 кг (таблиця 2).

Таблиця 2.

Вибірка записів племінних стад

*Племінні записи США у відкритому доступі за 2021 рік.

**Під кількістю завершених лактацій маються на увазі записи про надій за 305 днів, зроблені в племінній документації за 365 днів, де 1 запис майже дорівнює 1 корові, але треба розуміти що дані виключно по племінному поголів'ю.

Кроки з покращення виходу жиру й протеїну

Щоб максимізувати кількість жиру й протеїну в молоці, ставка має бути на оптимізації роботи рубця. Тільки ефективно працюючий рубець може забезпечити 80% досягнення мети, а байпасний протеїн, жир, крохмаль — решту 20%. Розробка раціонів і стратегія годівлі мають базуватись на усіх сучасних знаннях, а також на розумінні особливостей роботи рубця і підтримання рівня рН на безпечному рівні. Основні правила управління роботи рубця:

• Контроль вмісту і профілю жирних кислот в раціоні, контроль RUFAL (Rumen Unsaturated Fatty Acid Load; загальне навантаження рубця ненасиченими жирними кислотами), BARAL (Bioactive Rumen Acids Load; навантаження біоактивними жирними кислотами рубця), вмісту ненасичених олій і в першу чергу С18:2 (лінолева кислота).
• Доступність жирних кислот та їхня перетравність: при вмісті С16:0 (пальмітинова кислота) >85% критично падає її перетравність та засвоюваність; С18:0 (стеаринова кислота) відіграє важливу роль у забезпечені організму енергією та може становити до 30% в складі молочного жиру.
• Не рекомендується включати в раціони модифікатори рубця — іонофори. Вони заборонені до використання в ЄС та Україні. З одного боку, вони діють на археї, зменшуючи їхню кількість у рубці, а також зменшують метаногенез, утім з іншого боку — на тлі пригнічення найпростіших рубця жир в молоці може падати на 0,15−0,2%.
• Контроль та профілактика рубцевого ацидозу, який фактично призупиняє діяльність бактерій, які перетравлюють клітковину, і який при хронічному перебігу може призвести до ламінітів, абсцесу печінки (Fusiformis necrophorus, Fusobacterium necrophorum) та синдрому раптової смерті (Clostridia).
• Контроль і баланс вуглеводного профілю в раціоні. Цукри, пектини, клітковина не утворюють молочну кислоту при перетравленні. Рубцевий крохмаль розкладається на молочну кислоту, яка знижує pH рубця й у великій концентрації роз'їдає слизову оболонку та відшаровує епітелій, а надлишок байпасного крохмалю призводить до вторинної ферментації в товстому відділі кишечника, де молочна кислота створює ворота інфекції для анаеробів, які потрапляють в кровоток і викликають множинні запалення сухожилків, суглобів, фасцій м’язів, — і корова починає гнити заживо.
• Швидкість і ступінь ферментації, наприклад, показник перетравної клітковини (чим більше, тим краще) або рубцевого крохмалю (надлишок має ацидогенні властивості).
• Ефективна клітковина — основа існування жуйних тварин. Без правильного балансування раціону клітковиною не буде жуйки, слини, але буде ацидоз, збій роботи рубця тощо.
• Контроль рубцевого балансу азоту (N) та синхронізація його з цукрами і легко перетравною клітковиною.
• Стратегії управління годуванням: раз або двічі на добу, подрібнення, якість вимішування, підгортання, збір залишків, контроль вмісту залишків, скільки часу тварини провели без корму, контроль сепарації кормосуміші, тривалість жуйки, оцінка наповнення рубця і т. д.
• Силосна та сінажна консервація, якість зберігання, правильне подрібнення, корнкрекер. До цього найбільш чутливі високопродуктивні корови стада. Однакова історія, яку доводиться часто чути на молочних фермах: «Минулого року ми доїли, а цього…». Пам’ятаймо, що від якості кормів залежить цілий рік продуктивності ферми.
• Застосування дріжджових метаболітів (наприклад, продукт XPC®) та культур живих дріжджів. Вони мають доведену дію на покращення виробництва молочного жиру та протеїну.
• Контроль аніонно-катіонного балансу раціону (DCAD): чим більше, тим краще і менша ймовірність виникнення ацидозу.
• Баланс засвоюваних амінокислот. Звертайте увагу не на їхній вміст у сухій речовині, а на модель, яка включає виробництво і засвоєння амінокислот з рубця плюс засвоєння байпасних амінокислот корму. Це має критичне значення для дійної корови в цілому та для виробництва протеїну на добу. Найбільш критичні амінокислоти: лізин, метіонін, гістидин, фенілаланін.

Байпасні поживні речовини

Баланс байпасних протеїнів, жирів та вуглеводів може бути суттєвим доповненням працюючому рубцю. Це доволі дорога, але необхідна частина раціону. Балансування байпасних продуктів ефективне тільки на працюючому рубці, а за інших обставин, коли тварину намагаються забезпечити поживними речовинами через байпасні продукти, шкодить. Цей спосіб має природну лімітацію, а надлишки призводять до транзиту корму та функціональних розладів органів травлення.

Звертайтесь до менеджерів компанії Cargill, вони допоможуть розробити стратегію ферми для максимального виходу молочного жиру і протеїну.

Більше публікацій серії «КЛЮЧОВІ ПАРАМЕТРИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФЕРМИ» від компанії Cargill та інші, зокрема — про тепловий стрес та джерела енергії для продуктивності й розвитку::

Ключові параметри ефективності ферми: конверсія корму

Чотири ключові параметри ефективності ферми

Тепловий стрес жуйних тварин: практичні дослідження та метадані

Енергія для старту теляти

Молочний бізнес у пошуку енергії для продуктивності та розвитку: кормові добавки

Молочний бізнес у пошуку енергії для продуктивності та розвитку: джерела білка

Молочний бізнес у пошуку енергії для продуктивності та розвитку: клітковина і цукри

Молочний бізнес у пошуку енергії для продуктивності та розвитку: балансування раціону жирами

ТОВ «КАРГІЛЛ ЕН»

Email: provimi_ua@cargill.com

Тел. 0 800 40 8008

У 2026 році плануємо випуск шести номерів журналу «Молоко і ферма» — традиційно наприкінці кожного парного місяця. Читачі мають нагоду оформити передплату як друкованої, так і електронної версії журналу. Частково публікуватимемо матеріали у відповідній рубриці на сайті www.milkua.info. Більше інформації щодо передплати: 067 445 19 59 (Viber); щодо розміщення рекламної інформації: 067 470 56 14.