«Інструмент, розроблений лабораторією якості молока АВМ Uman Labs, містить усе необхідне. M-KIT — це набір мікропробірок з поживними середовищами, які допомагають візуально визначити збудник маститу. Єдине, потрібна чиста світла кімната, а також сприятлива температура для росту бактерій — 36–37 °С. В даному випадку замість дорогого термостату рекомендуємо звичайну домашню йогуртницю», — пояснює директор Uman Labs Андрій Білан.

На думку керівника розвитку департаменту ветеринарії КЦ АВМ Валерія Лотоцького, за допомогою M-KIT можна своєчасно змінювати протокол лікування, правильно вибудувати стратегію профілактики захворювання, а також позбутися від Staphylococcus aureus і Streptococcus agalactiae.

Прибалтійські фермери почали визначати збудники маститу на фермі ще у 2008 році.

«Мастит спричиняють два типи збудників — грам-позитивні (наприклад, Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae) та грам-негативні (Escherichia coli, Klebsiella spp.),  які потрібно по-різному лікувати. Грам-негативні швидко руйнуються, тому застосовувати антибіотики проти них недоцільно. В лікуванні клінічного маститу важливо використовувати антибіотики вузького спектру дії, бо бактерії стають резистентними. Ми вирішили навчати ветеринарів робити бактеріологічне дослідження безпосередньо на фермі, щоб не застосовувати антибіотики широкого спектру дії», — говорить Пірет Калмус (Piret Kalmus), професор Естонського університету природничих наук. 

За словами експерта, цей метод використовують господарства з великим поголів’ям, високим рівнем менеджменту, де працюють ветеринари, навчені культивувати бактерії на поживних середовищах.

«Звісно в Естонії багато ферм, які не роблять посіви на фермі. Однак усі зосереджуються на профілактиці маститу та шукають правильний спосіб лікування», — зауважує Пірет Калмус.

На відміну від європейських країн, де скорочують використання антибіотиків у тваринництві, в Україні ситуація протилежна.

«Наші ветеринари звикли лікувати мастит антибіотиками широкого спектру дії без розбору. Ми використовуємо їх надміру. Водночас поширеність маститу в Україні більша, ніж в інших країнах. Слід переймати світовий досвід. Знаючи тип збудника маститу, можемо своєчасно змінювати протоколи лікування, скоротити використання антибіотиків, адже у 70% випадків мастит викликають грам-негативні бактерії, які переважно ними не лікуються», — пояснює Валерій Лотоцький.

Прес-служба АВМ