Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua