агробізнес,
критичність підприємства
Нові вимоги до критичності ускладнюють роботу малого та середнього агробізнесу
Оновлені вимоги до критично важливих підприємств створюють проблеми для малого та середнього агробізнесу. Особливо там, де регіони встановлюють додаткові критерії.
Про це розповіла консультантка Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) з питань обліку, оподаткування та бронювання Леся Панкратова в коментарі «Економічній правді».
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, до кінця серпня 4,5 тис. підприємств отримали статус критичності від Мінекономіки, ще 2 тис. — від обласних військових адміністрації. Проте, як порахували у ВАР, із близько 800 господарств-членів асоціації, які раніше мали статус критичності, близько 15% не змогли його отримати.
«Відсутність уніфікованого стандарту призвела до того, що в кожній області з'явилися свої специфічні вимоги. Ті, у кого в обробітку менше 200 га, повністю втратили можливість бронювання», — пояснює експертка.
За її словами, на Київщині перепусткою до бронювання зробили обов'язкове працевлаштування визначеної кількості внутрішньо переміщених осіб, на Одещині встановили норму «один заброньований на 100 га», на Кіровоградщині підняли поріг до 200 га і прописали непідйомне для дрібного бізнесу економічне навантаження за обсягом вирощеної продукції та сплачених податків. Серед альтернативних критеріїв зазначили наявність поголів'я — від 50 голів кіз чи овець.
«Це призвело до того, що в області та сусідніх регіонах фермери розкупили всіх наявних кіз та овець, аби поставити їх на облік і виконати критерій. Доходило до того, що тварин шукали по навколишніх селах», — зазначає Панкратова.
Проблему відсіву найменших господарств в уряді визнали, Мінагрополітики нещодавно затвердило нові правила визначення критичності. Планку для подання документів до міністерства скоротили вп'ятеро — до 200 га, а вимогу щодо річного чистого доходу зменшили вдвічі — до 20 млн грн. Подати документи за спрощеними умовами аграрії зможуть з 18 жовтня до Мінагрополітики.
Утім, зниження порогу за площею земель не знімає ризиків: наприкінці осені на аграріїв чекає друга хвиля випробувань — вимога щодо середньої зарплати.
«В агросекторі традиційно діяла сезонна модель: під час жнив механізатор отримує 50−60 тис. грн, а взимку виплати падають. Щоб відповідати новим критеріям, бізнес змушений штучно вирівнювати виплати», — пояснює Панкратова.
І прогнозує, що у листопаді-грудні ситуація може стати критичною через обвал цін на зерно. Якщо не відновиться повноцінний продаж зерна, то в дрібних та середніх господарств не вистачить коштів на виплату «білих» зарплат. Відсутність необхідного рівня оплати праці автоматично анулює бронювання навіть для тих, хто повністю відповідає критеріям за гектарами та виручкою.