Фудблогерка Анастасія Іванцова фермерські продукти найбільше любить за яскравий смак. Купує крафтові сири, пиво, каву, приправи. Шукає виробників на різних фестивалях їжі або в соцмережах. Однак стверджує: останніми роками пропозицій чимало.

«Якщо спочатку ми обирали між кількома сироварнями, то зараз у мене цілий список лежить у замітках у телефоні, у кого я наступний раз можу замовити», — каже Анастасія Іванцова.

Крафтові продукти не тільки цікавіші за смаком, а й здоровіші. У них не додають підсилювачів смаку, фарбників чи інших речовин, які на масових виробництвах дозволяють здешевити вартість, тому й коштують дорожче.

Виробник Київського сухого варення Ярослав Семенець із дружиною почав робити цукати в себе на кухні. Зараз у команді вже троє людей.

«На місяць ми можемо виготовляти 500−700 кг цукатів, і це з одного боку дуже невеличкі цифри, а з іншого боку, ми підкреслюємо, що це ручна робота», — каже він.

Наразі українські крафтові виробники долучаються до міжнародного руху Slow food, який підтримує розвиток локальних фермерів. Це відкриє нашим виробникам двері на закордонні фестивалі, а також ще більше популяризує крафт.

«Slow food — це про те, щоб уповільнювати споживання, відчувати смак, підтримувати локальне», — пояснює учасник міжнародного руху засновник Димне м’ясо від Тараса Тарас Парандій.

Експерти наголошують: купуючи продукцію локальних фермерів, можна підтримати місцеву економіку. Отримуючи більше доходів, місцеві виробники часто інвестують їх у громади — ремонтують дороги, будують спортивні майданчики, а ще — дають робочі місця.