Про це розповів Володимир Лапа.

Він зазначив, що його відомство зараз працює над наказом Мінагрополітики щодо гігієнічних вимог до якості і безпечності молока, який регулюватиме вимоги щодо бактеріального забруднення, соматичних клітин тощо.

«Він передбачає перехідний період до 2020−2022 років, тому що ми хочемо еволюційно запроваджувати більш жорсткі вимоги. Логіка ще і в іншому. У цьому році запроваджено достатньо масштабні програми державної підтримки, тому з точки зору середньострокової перспективи тим, хто хоче займатися молочним бізнесом, варто об'єднуватися у кооперативи, за рахунок державної підтримки дооснащуватися, брати обладнання для доїння і охолодження та продавати молоко належної якості. Можливості такі є і багато хто міг би ними скористатися. Якщо заявки будуть відповідати формальним вимогам, то вони мають бути задоволені», — наголосив Лапа.

І додав, що перехідного періоду фермерам має вистачити.

«З психологічної точки зору „як бідному одружуватися, так і ніч мала“. Кожен задумується в останній момент перед тим як запроваджуються норми і потім починаються розмови „а ми не готові“. Як на мене 3 роки — достатній період щоб адаптуватися. Але якщо починати у 2021 році, то звичайно буде пізно», — зауважив голова Держпродспоживслужби.

agropolit