Порівняно з іншими видами свійських тварин, жуйні мають набагато більшу стійкість до мікотоксинів завдяки рубцевій ферментації. Однак раціони жуйних включають крохмальні (в основному зернові) і білкові корми, їх побічні продукти, а також пасовищний корм, сіно, силос, які значно збільшують ризик впливу мікотоксинів порівняно з раціонами для свиней і птиці, що вирізняються меншою різноманітністю компонентного складу (Gallo et al., 2015).

Що стосується чутливості тварин до мікотоксинів, то молочні корови більш сприйнятливі, ніж м'ясна худоба, через вище споживання корму й підвищений метаболічний стрес.

Клінічний вплив і кінцеві цілі

Клінічні наслідки зараження мікотоксинами дуже залежать від типу мікотоксину. Наприклад, присутність афлатоксинів становить особливу небезпеку для людини, оскільки один метаболіт афлатоксину B1 (AFB1), відомий як AFM¹, може потрапити через молоко в харчовий ланцюжок людини. AFM¹ чинить сильну токсичну й канцерогенну дію на здоров'я людини. Ось чому ми зазвичай знаходимо офіційні граничні значення для контамінації AFB1 в готових кормах, а також визначаємо концентрацію AFM¹ в молоці.

Детальніше про результати дослідження читайте у свіжому випуску журналу «Молоко і ферма» N^o 5 (66), жовтень 2021. 

Контакти ТОВ «Біохем Україна»:

Тел./факс: +380 44 206 24 07, е-пошта: ukraine@biochem.net

Сайт: www.biochem.net,

Канал: YouTube