люцерна,
дощ,
укоси
Дощі сприятимуть урожаю третього укосу люцерни — Володимир Мірненко
Про стан, вплив поточних погодних умов на посіви люцерни в Україні, а також основні фактори високих урожаїв культури розповів представник компанії «Пьотінгер Україна» Володимир Мірненко під час Національного дня ферми, який відбувся 3 липня на базі ТОВ «Молочні ріки», що на Львівщині.
«Так трапилося, що другий рік поспіль погодні умови є несприятливими для кормових культур. Торік чимало українських господарств не отримали врожай, на який розраховували. Так, когось врятували перехідні запаси грубих кормів, але іншим доводилося вводити в раціон більшу кількість концентратів. На жаль, наразі запаси закінчилися в усіх. Саме в такі критичні роки, на перший план виходять усі проблеми і недорахунки молочного бізнесу.
Наша компанія вже кілька років поспіль звертає увагу аграріїв на недотримання технології вирощування кормових культур. Але досі їх рятували більш-менш сприятливі для врожаю роки. Нині агрономічні проблеми та прорахунки як на долоні.
На щастя в світі є країни, які давно і успішно вирощують люцерну, і сьогодні саме час переймати світовий досвід захисту, підживлення та вирощування люцерни в нинішніх погодних умовах», — відзначає експерт.
За словами Володимира Мірненка, люцерна — посухостійка рослина, її коренева система добре розвинена, корені можуть проникати в грунт на глибину 8−10 м. А 1 м2 люцерни здатний акумулювати вологу з 12 тонн грунту.
«Об'єм, з якого акумулюється волога, дуже великий. Низьку врожайність отримуємо не через недостатню кількість опадів, просто дощі — найпростіше пояснення. Насправді основними факторами низького врожаю є зовсім інші фактори, на які можемо впливати. Для цього треба вибудувати належну систему інвестицій, які дадуть змогу отримувати високі врожаї з одного гектару і годувати корів протягом усього року, — підкреслив він. — Майже всі господарства України зібрали другий укіс люцерни. Однак проблема в тому, що між першим і другим укосами дощів практично не було, рослини не набрали велику кількість вегетативної маси. Проте фаза укосу була оптимальною, потрібно було косити. Виробники молока, які не чекали і заготовили менше кількість корму, хоч з високою собівартістю, але з достатнім умістом протеїну і рівнем перетравності, встигли до дощів. Так, їхні інвестиції в перерахунку на тонну зеленої маси доволі високі, але вони перебувають у кращій ситуації порівняно з іншими. А виробники, які хотіли отримати більший врожай, запізнилися з фазою. Пішли дощі, люцерна зацвіла, і звісно про якісний сінаж чи силос не може йти ніякої мови. Рослини використали вологу на формування квітки. А от на місці люцерни, яку скосили до дощів, буде кращий врожай третього укосу».
milkUa.Info