годівля,
корми,
заготівля корму
Невидимі мільйони: як ферми щороку втрачають гроші разом із кормами
Втрати кормів — тема, про яку в агробізнесі знають усі, але говорять не завжди вголос. Часто їх сприймають як «норму», неминучі витрати або «так було завжди». Та цифри говорять самі за себе — і вони вражають.
На основі власних спостережень і практичного досвіду роботи з господарствами різних масштабів думками ділиться Олександр Назарко, гендиректор GAF.
Увага! За оцінками, на 80% молочних ферм втрати кормів під час заготівлі та зберігання перевищують нормативні щонайменше на 10%.
У масштабах галузі ці втрати виглядають критично: за середнього поголів'я 400 корів на ферму, близько 500 господарств і вартості корму 2 грн/кг, агробізнес щороку буквально «закопує» в траншеях понад 544 млн грн.
Де починаються ці втрати?
У більшості випадків проблема не в погоді й не в «невдалому році». Основні причини значно простіші:
- відсутність підготовки та синхронізації команди під час заготівлі;
- рішення «заготовити більше», а не «заготовити якісно» — коли головне, щоб траншея була повна;
- помилки в підживленні кормових культур;
- брак компетенцій у команди щодо правильної заготівлі та відбору корму.
Усе це призводить до одного результату — корм є, але він не працює. Неякісний корм у першу чергу б'є по здоров’ю тварин. І лише потім — по надоях.
Зокрема, пліснява, вторинна ферментація, порушення структури силосу — це не «дрібні недоліки». Вони безпосередньо впливають на споживання сухої речовини, а отже — на продуктивність.
На практиці це виглядає так:
- зниження надоїв на 10−30% у разі системного використання неякісного корму;
- навіть невеликі помилки можуть коштувати 1−2 кг молока з корови на добу.
І коли таких корів сотні — втрати стають колосальними.
Важливо розуміти: універсального сценарію немає. На кожному підприємстві структура та причина втрат буде різною. Десь це поле, десь — техніка, десь — люди, а десь — відбір корму з траншеї.
Але одне можна сказати впевнено: потенціал втрат може бути дуже високим — іноді до 100% від запланованого ефекту корму. Тобто корм є, а користі з нього — мінімум.
Реальний кейс із поля
Минулого року одне підприємство, як і завжди, планувало заготовляти силос 20 серпня. Так було роками: за графіком, за домовленістю з орендодавцем комбайна.
Але 10 серпня я випадково опинився на цьому полі. І побачив зовсім іншу картину: кукурудза — геть зелена, качан — зелений, фізіологічної стиглості немає.
Моя фраза тоді була проста: «Та тут ще добрих 30 днів треба».
Після цього терміни заготівлі переглянули, погодили новий графік із компанією, що надавала комбайн, і заготівля пройшла ідеально.
А могло бути інакше. Якби пішли «як завжди», за календарем, а не за станом культури — корм просто перевели б. Формально силос був би, фактично — проблеми на весь сезон.
Висновок, який економить мільйони
Втрати кормів — це не про дрібні помилки. Це про системні рішення: планування, компетенції, комунікацію та розуміння процесу від поля до кормового столу.
Якісний корм починається не в траншеї й навіть не на фермі. Він починається з правильного рішення в правильний момент.