За його словами, на світових ринках вже сформувався попит на новий врожай пшениці, але в Україні його майже не контрактують через неясність ситуації з зерновим коридором.

«Для нас питання „зернового коридору“, який періодично блокує Росія, залишається дуже актуальним. Це відображається насамперед на роботі бізнесу. Березнева заява країни-агресора, що угода продовжується лише на 60 днів (закінчившись 18 травня), вже призвела до того, що фактично не контрактується перевезення через порти Великої Одеси. Відповідно, це знижує ціни. Адже пропозиції на внутрішньому ринку більше, ніж попиту. Все це негативно відбивається на роботі агросектору», — зазначив Денис Марчук.

На сьогодні активно задіяні малі порти, збільшуються перевезення через Дунай. Але там є обмеження через об'єктивну неспроможність вивозити необхідні обсяги. Наразі в Україні залишається близько 8 млн. тонн пшениці минулорічного врожаю. Також країни ЄС, що мають спільний кордон з Україною, на певний період часу обмежували наш агроекспорт. Втім, із коридорами на суходолі вже знайшли рішення і транзит через 5 країн ЄС (Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія та Словаччина) збережеться.

«Наша дипломатія сконцентрувала потужні зусилля, щоб зернова угода була продовжена, діяла більш ефективно. Прозвучали відповідні заяви від „Великої сімки“, ООН, з боку США та Туреччини. ФАО вже не раз закликала Росію не заважати руху продовольства, в тому числі, що прямує до країн, що гостро його потребують, ту ж Африку. Але майбутні переговори, терміни яких постійно зміщуються (спочатку йшлося про 3 травня, тепер про 5-е) навряд чи будуть легкими. На відміну від РФ, ми ніколи не порушували укладені у липні минулого року Стамбульські домовленості. Ми готові продавати, світ готовий купувати нашу продукцію», — вважає заступник голови ВАР.

Він додав, що цілі української агроспільноти залишаються незмінними — має запрацювати повноцінний експорт. І, звичайно, щоб «зернова угода» працювала безперешкодно і безстроково.

uacouncil.org