А якщо врахувати, що до заборони Росією імпорту української молочної продукції було вироблено 216 тис. тонн сичужного сиру, то можна говорити про скорочення більш ніж у три рази.

За словами аналітиків, дно вже досягнуто, і зараз є підстави говорити про тенденцію до відновлення галузі.

Очікується, що виробництво сирів далі скорочуватися не буде. Втрати зовнішніх ринків збуту значною мірою вдалося компенсувати за рахунок реалізації сирних продуктів. Також з’явилася надія на зростання споживання сирів усередині країни.

Але все ж оператори ринку сиру повинні усвідомлювати існуючі для їх бізнесу ризики й передбачати шляхи їх мінімізації. Потрібно розуміти, що існуючі схеми експорту сирних продуктів можуть бути прикриті, а шанси відчутного збільшення зовнішніх продажу сирів поза Росії мінімальні.

Українські сировари зараз повинні орієнтуватися на внутрішній ринок. Але він, на жаль, не «гумовий», і в умовах слабкого купівельного попиту нарощувати продажі можна тільки за рахунок частки конкурентів.

agroday