Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.